Уже другий рік Україна відзначає День Незалежності в умовах повномасштабної війни. Для більшості громадян це свято набуло особливого значення через реальний страх втратити свободу.
24 серпня у столиці не проводять гучних святувань. Однак кияни, за традицією, вийшли на вулиці міста. Зустрічаються з рідними, гуляють Хрещатиком і віддають шану воїнам, які щодня боронять державу.
Кореспондентка Gazeta.ua побувала у центрі Києва за запитала у містян: що для них одначає День Незалежності та як відзначатимуть свято?
Дарʼя ГОРДА:
Святкуватиму з подружками. Одна з Лондона приїхала навіть. Я родом з Нової Каховки, але зараз живу в Києві. Піду на роботу, а потім випʼємо келих шампанського з дівчатами, щоб кожен повернувся у свій рідний край, додому – на деокуповану вільну землю.
День Незалежності – це про боротьбу, про життя, нашу незламність. Він кожного дня у нас з вами. Виборюємо її страшною й високою ціною. Але це свято, яке маємо цінувати тут і зараз.
Батьки на окупованій території також святкують зараз. Вони в Новій Каховці, але багато людей там зараз відзначають День Незалежності, але дуже тихо, у колі родини, за зачиненими дверима, закритими воротами. Це свято, що обʼєднує всю Україну, попри те, який висить прапор – триколорна ганчірка чи український стяг.
Ольга КОБУРА:
Приїхала в Київ з Калуша в гості, щоб відсвяткувати з подружками День Незалежності тут. Це свято – нагадування про боротьбу всіх попередніх поколінь, усі минулі століття і те, що хтось не дожив до Незалежності.
Стараюсь прожити усі роки у вільній Україні за всіх, хто не дожив до цього часу. Роблю те, що залежить від мене й не можу брати відповідальність за когось. Усі сили зараз мають бути спрямовані на перемогу.
Це свято – нагадування про боротьбу всіх попередніх поколінь
Микола КОСТЮЧЕНКО:
Ми завжди святкуємо цей день, ще з Грушевського – і так кожний рік. Рідні виїхали за кордон, тому сам вирішив відвідати виставку. Радий прийти на Хрещатик, подивитися, хоча все життя у Києві.
Ми давно йшли до Незалежності, згадайте історію. Усі цього прагнули – і зробили. А ці варвари (росіяни. – Gazeta.ua) прийшли й хочуть її забрати у нас. Українці все одно зможуть вибороти своє.
Цей день – символ боротьби за свободу, вільну Україну. Усі старалися, але поки мусимо виганяти ворога. Багато хто каже, що хоче жити, як в Радянському Союзі. Але це не те ж саме, що жити при СРСР.
Світлана ЛЕВОН:
Я із Севастополя, переїхала в Київ у 2014 році. Прийшла на Майдан віддати шану тим, хто захищає нашу землю. Ми першими відчули й знали, що буде війна.
День Незалежності вражає людяністю й дикістю, війною й миром. Сьогодні надія є, але поряд нею й жах. Пишаємося, що кримчани ведуть свою війну за свободу й ми це знаємо. Крим звільнять і там теж лунатиме українська пісня.
Ірина ПОЛІКОВСЬКА:
День Незалежності – це можливість жити на своїй землі і так, як тобі подобається, розмовляти державною мовою, бачитись з друзями, мати свою родину, давати з упевненістю відпір всім, хто хоче зайти до тебе в дім.
Від початку повномасштабного вторгнення особливе значення цього свята тільки укріпилося. Уже побувала в багатьох країнах, тому можу з упевненістю сказати, що Україна – надзвичайна держава.
Виставка спаленої російської техніки почалася у Києві до Дня Незалежності. Проходить на вул. Хрещатик.
Танки, бронетранспортери, бойові машини піхоти тощо – саме на цій техніці окупанти мріяли заїхати у Київ та інші міста нашої держави. Однак були знищені Збройними силами України. Саме ці спалені експонати і виставлені нині у центрі столиці. Також відвідувачі можуть побачити уламки російських ракет, якими країна-агресор обстрілювала мирні міста.