Ультраправий кандидат в президенти Румунії повторив тези російської пропаганди і назвав Україну “вигаданою країною”. Він зазіхнув на українські території, пишуть цього тижня світові ЗМІ.
Також у двох провідних американських виданнях вийшли дві цікаві колонки. У першій автор аналізує на що готовий піти президент США Дональд Трамп, щоб зупинити війну в Україні. У другій йдеться про те, що Україні необхідно визнати Косово. Наводяться аргументи, чому Києву варто піти на цей крок.
Gazeta.ua ознайомилася з матеріалами у західних виданнях.
“Ультраправий кандидат у президенти Румунії назвав Україну “вигаданою”, Bloomberg, США
Ультраправий лідер президентських перегонів у Румунії назвав Україну “вигаданою країною”, яка буде розчленована після програшу у війні з Росією, і продовжив висувати власні територіальні претензії.
Слова колись маргінала Келін Джорджеску, який шокував перемогою на президентських виборах минулого року, імітували промови Володимира Путіна та демонстрували погляди особи, яка може зайняти найвищу посаду в країні-члені ЄС та НАТО.
Джорджеску, який засуджує НАТО і хвалить Путіна, зберігає перевагу в опитуваннях після того, як Конституційний суд Румунії анулював минулорічні президентські вибори та наказав повторити голосування у травні у відповідь на заяви служби безпеки країни, що іноземне втручання сприяло перемозі Джорджеску в першому турі.
“100% буде територіальний розкол України. Це неминуче. Війна програна, немає іншої формули. США це знають, і хочуть вийти з цієї ситуації в чистий і елегантний спосіб”, – сказав Джорджеску.
Київ назвав такі слова неприйнятними. Речник МЗС України Георгій Тихий назвав заяви “крайньою неповагою до України і українського народу”. Ці коментарі “ідентичні тезам російської пропаганди”, – заявив він.
Румунія має найдовший кордон з Україною з усіх країн-членів ЄС і є рішучим прихильником зусиль Заходу допомогти Києву в найсерйознішій війні в Європі з часів Другої світової.
У ряді виступів у ЗМІ Джорджеску підтримав численні теорії змови, включно з твердженням, що підтримка України – частина глобальних амбіцій максимізації чиїхось прибутків через інституції ЄС і НАТО.
Джорджеску заявив, що Румунія має прагнути отримати вигоду від мирного врегулювання, яке завершить війну в Україні
Джорджеску заявив, що Румунія має прагнути отримати вигоду від мирного врегулювання, яке завершить війну в Україні, і повернути території, які колись були частиною Румунії. Він згадав декілька українських регіонів – Північну Буковину, Мараморощину та Буджак.
“Усі зацікавлені у змінах кордонів. Ми зацікавлені”, – сказав Джорджеску.
Він заявив, що Румунія має зіграти більш помітну роль у мирних переговорах, і Бухарест може прийняти зустріч Трампа з Путіним.
“Румунія рішуче підтверджує непохитну позицію на підтримку суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України в межах її міжнародно визнаних кордонів”, – заявило у відповідь румунське МЗС.
Джорджеску, 62-річному інженеру-аграрнику, вдалося стрибнути з невідомості до перемоги в першому турі виборів 24 листопада за допомогою кампанії в соцмережах, включаючи високоякісні відео у TikTok. Рішення Конституційного суду про скасування виборів викликало суперечки у суспільстві. Опитування цього місяця показує, що майже половина румунів осудили дії суду.
Правлячі партії Румунії втрачають позиції
Опитування цього тижня показує, що правлячі партії Румунії втрачають позиції перед перенесеними на травень президентськими виборами. Джорджеску має 37% підтримки. За ним мер Бухареста Нікусор Дан – 21%. Третє місце Крін Антонеску – 18%.
Раніше лідери правлячої коаліції Румунії погодили дату нових виборів – 4 травня. Якщо в першому турі не буде переможця, другий тур буде 18 травня. Поки не ясно, чи залишиться Джорджеску кандидатом у президенти. Його участь буде залежати від рішення Конституційного суду, який може відсторонити його від участі у виборах через звинувачення.
“Трамп саботує власну ідею міцного миру”, The Washington Post, США
Колонка у The Washington Post оглядача Лі Гокстадера
Кажуть, британський прем’єр Вінстон Черчилль жартував, що все, що йому потрібно для оборони Європи – один солдат США, бажано мертвий. Трампа б це не переконало.
Президент США не бажає посилати більше допомоги Україні, не кажучи про війська США. Він не хоче, щоб Україну прийняли в НАТО. Щодо нагляду за можливим припиненням вогню та гарантування безпеки України, без чого перемир’я безглузде, враховуючи імперіалістичні амбіції Москви, він вважає це проблемою Європи.
Справедливо. Багато європейців вважають війну Росії в Україні своєю екзистенційною загрозою. Значно менше американців. Тож є сенс, коли Трамп пропонує розмістити європейські війська в Україні, коли досягне угоди про припинення вогню, щоб захистити український суверенітет шляхом стримування майбутніх нападів Росії.
Трамп саботує власну мету покласти край цій катастрофічній війні
Але Трамп саботує власну мету покласти край цій катастрофічній війні, яка наближається до третьої річниці.
Трамп справедливо підштовхує європейців збільшити витрати на армії та взяти на себе значно більше відповідальності за власну безпеку. Але те, що вимагає зараз, йде далі – переконує європейців ризикнути прямою війною з росіянами. Це було б найбільшим проханням, яке президент США робив до союзників в історії.
Наскільки велике? Президент Зеленський каже, що щонайменше 200 тис. європейських солдатів, крім власних сил Києва, знадобляться для стримування майбутніх атак Росії. Для Європи це неймовірно велика сила. Принаймні зараз. Навіть найнижчі оцінки у 40-50 тис. європейських сухопутних військ дуже напружать європейські країни.
США і ключові союзники, зокрема Німеччина, виступають проти надання Україні членства в НАТО. Миротворців ООН можуть розмістити лише за згоди Росії, постійного члена РБ ООН. Ніхто серйозно не очікує, що Путін згодиться на “блакитні шоломи” для України, які протистоятимуть його військам. Крім того, сили ООН в інших місцях мають довгий досвід нездатності підтримувати мир.
Європейці почали переговори про залучення сил для захисту України. Це може включати певну комбінацію британських, французьких, голландських, скандинавських і балтійських військ.
Вирішальною передумовою була б потужна підтримка США. Може, базована в Польщі, яка забезпечила б те, що військові називають “Командування, управління, зв’язок, комп’ютери, спостереження та розвідка”.
Європейці почали переговори про залучення сил для захисту України
Європа не може сама зупинити війну в Україні. США не можуть успішно покінчити з цим без європейських військ. Співпраця та взаємозалежність ключові, “якщо” або “коли” досягнуть угоди про припинення вогню.
Перед європейськими силами виникне багато перешкод, не в останню чергу впевненість, що Путін різко заперечуватиме, демонструючи це як просування військ НАТО до кордонів Росії.
Але замість того, щоб підбадьорити європейських союзників і дати сигнал, що США їх підтримає, Трамп націлює на них агресією та образами.
У Трампа є й інший варіант. Замість того, щоб шукати припинення вогню за підтримки європейців, він може покинути Україну, припинивши військову допомогу.
Це перетворить Україну на Афганістан для Трампа, помноживши бійню, хаос і біженців. Це сигналізує Китаю та іншим супротивникам, що США – слабкі. Це може навіть спонукати союзників, побоюючись, що Вашингтон умиває руки щодо безпеки Європи, розробляти власні програми ядерної зброї.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Співвідношення втрат у війні і погрози Путіну: про що пишуть світові ЗМІ
Якщо думаєте, що Європа зараз нестабільна, подумайте про Польщу, Туреччину та Німеччину з ядерною зброєю.
Трамп був розумним, штовхаючи Європу до активізації оборони. Ми побачимо, чи вистачить йому розуму, щоб не перестати підривати власну ідею.
“Щоб протистояти російським наративам, Україна має визнати Косово”, The National Interest, США
Колонка професора громадських і міжнародних відносин, заступника декана Коледжу громадських справ Балтиморського університету Івана Шихана
Наступ Росії в Україні триває не лише на фізичному полі бою, а й на ідеологічному. Кремль використовує дезінформацію, неправдиві наративи і операції з впливу. Одна зі спеціалізацій Москви – налаштування навзаєм один проти одного країни, які інакше були б природними союзниками. Яскравий приклад – просування наративу, що Кремль не міг би окупувати Крим, якби не було прецеденту незалежності Косово.
Справді, Росія не раз використовувала “прецедент Косова” як виправдання для завоювання, спотворюючи його значення. Простіше кажучи, історія Косово не стосується незаконного застосування сили Росією.
Зеленський сигналізує, що Україна підтримує західні цінності та політику ЄС
Проте ці наративи виявилися настільки ефективним, що Україна досі не визнала балканську країну через побоювання, що визнання узаконить анексію Криму. Насправді Косово і Україна – жертви російської агресії. Лише розгромивши неправду, яку продає Кремль, Україна може показати, що готова кинути виклик наративам Путіна.
Повернення Трампа в Овальний кабінет призвело до активізації обговорення мирної угоди в Україні. Президент Зеленський рішуче виступає проти російської агресії з перших днів війни і має шанс переконатися, що Росія не відсвяткує повну перемогу, виступаючи проти оманливих картинок Кремля.
Визнаючи балканську країну, Зеленський сигналізує, що Україна підтримує західні цінності та політику ЄС, до якої прагне приєднатися. Те, що США від початку визнають Косово, також сподобається адміністрації Трампа.
Також це звільнило б Україну від тиску Росії та послало б меседж про єдність союзників. Це збільшило б тиск на Сербію, щоб припинила балансувати між Брюсселем і Кремлем, і, врешті, обрала сторону.
Для Зеленського визнання Косово додатково покаже його сильне дипломатичне лідерство, позиціонуючи Україну як захисника малих націй і демократичного самовизначення. Визнання посилить вплив Києва на Балканах і може прокласти шлях до глибшої співпраці з регіональними державами.
Від самого Косова йде глибока підтримка України від початку вторгнення. Глава косовського МЗС каже, що підтримка України – безумовна.
Косово засудило Росію, наклало на неї санкції
З перших днів війни Косово засудило Росію, наклало на неї санкції, послало військову допомогу і зобов’язалося прийняти 5000 українських біженців, що є серйозним кроком для маленької нації. Підтримка балканської країни не передбачала розрахунків quid pro quo, а радше випливає з ототожнення косоварів із важкими випробуваннями України.
Балканська країна постраждала від подібних звірств від Сербії у 1990-х. У той час як Україна протистоїть Путіну, Косово свого часу зіткнулося зі Слободаном Мілошевичем. Обидва тирани відповідальні за масові вбивства, зґвалтування та грабіж.
І Україна, і Косово виникли з багатонаціональних соціалістичних федерацій, що занепали в 1990-х. Обидві були змушені стати частиною цих федерацій в результаті насильницького завоювання в 1910-х, і їхні гнобителі продовжують кидати виклик їхньому суверенітету.
Вбиваючи клин між двома країнами, Росія сіє розкол у Європі, зміцнюючи свій вплив. Втягнутій в екзистенційну боротьбу з невтомним агресором, Україні було б мудро визнати, що її війна виходить за межі полів битв, поширюючись на серця й уми багатьох поколінь українців.
Києву пора зруйнувати російські наративи та взяти відповідальність за свої дипломатичні дії, не боячись репресій Москви. Визнавши Косово, Україна може представляти нову еру мислення, позначену союзницькою політикою Заходу, а не маніпуляціями Кремля.