Насамперед треба запитати в самих себе: як Україна, яка 1991-го з неймовірними зусиллями здобула незалежність, як Україна, яка з 2014 року відбиває війну Російської Федерації, стільки років жила під цим гербом? І це питання не про гроші, а про бажання, якого очевидно не було. Усі розмови про те, що потрібні були якісь суперрозробки чи надзвичайні інженерні конструкції, не більш, ніж відмовки. І треба просто визнати, що насправді гуманітарні та сакральні речі стояли в нашій державі весь цей час на якомусь 38-му місці. Політики не бачили в цьому проблеми от і все. І те, що сьогодні зусиллями ініціаторів і організаторів цей герб нарешті демонтували, величезне досягнення. Чи правильно, що замість совєцького повісили тризуб, на мій погляд, правильно. І зовсім скоро ми станемо свідками того, як численні іноземні медіа напишуть, що на восьмій за розмірами статуї у світі з’явився український герб. А нагадаю, що з 2022-го саме український герб тризуб, як і наші синьо-жовті барви, символізує у світі боротьбу з останнім тоталітарним режимом у Європі, коментує демонтаж герба Радянського Союзу на щиті статуї “Батьківщина-Мати” історик Олександр Алфьоров для видання “Вечірній Київ”. Уранці 6 серпня на монументі “Батьківщина-Мати” в Києві замість демонтованого радянського герба встановили тризуб.
“Батьківщина-Мати” найвища монументальна скульптура в Європі. Збудована 1981 року й розташована на території Національного музею історії України у Другій світовій війні.
Демонтаж радянського герба на монументі “Батьківщина-Мати” проводили в межах проєкту “Тризуб Батьківщини”. Над ним почали працювати з 2022-го. Тоді українці проголосували за заміну символу Радянського Союзу на український герб у “Дії”. Майже 85% громадян заявило, що не хочуть бачити радянську символіку на монументі. А 13 липня цьогоріч Мінкульт показав “Батьківщину-Мати” із гербом України й оголосив про заміну символіки.
Вартість декомунізації 28 млн грн. Кошти на реконструкцію залучили з великого бізнесу, зокрема фінансувала група “Метінвест” Ріната Ахметова. Проте вартість реконструкції обурила українців.
“32 роки ми жили з тим гербом на щиті й не повсералися! І саме зараз, коли йде війна на виживання країни, замість того щоб відкласти он ту всю ху… ню і все на фронт, криси в кабінетах хернею займаються”, написав співак Андрій Свирський Kishe в інстаграмі. Підписники підтримали музиканта. Дехто висловив ідею щодо повного демонтажу статуї. Однак фахівці вважають це неможливим із технічної точки зору.
Як художник я невисоко оцінюю художні особливості цього твору статуї “Батьківщина-Мати”, каже головний спеціаліст відділу військової символіки управління стратегічних комунікацій Апарату Головнокомандувача ЗСУ Олексій Руденко. А якщо зовсім відверто, то свого часу я навіть мріяв, щоб його ліквідували. Але як людина практична в певному сенсі скажу таке. Я мав стосунок до обговорень: змінювати чи не змінювати герб, зокрема спілкувався зі спеціалістами інституту, який цим займався. І мені навели доволі переконливі аргументи, що повний демонтаж цього монумента неможливий, насамперед із технічного погляду. Зокрема заважає вага. Відповідно, якщо неможливо ліквідувати, то треба українізувати такою є моя позиція.
Спочатку планували, що герб створять з української сталі, проте вона не підійшла за характеристиками. Тому символ виготовили з європейського металу. Тризуб має розмір 7,5 на 4,5 м.
Вчена рада музею історії України у Другій світовій війні ухвалила рішення перейменувати монумент на “Україна-Мати”. Під такою назвою до Дня Незалежності “Укрпошта” презентувала нову поштову марку. На ній зображено статую уже з тризубом замість серпа й молота.
Тим часом російські пропагандисти влаштували істерику через декомунізацію монумента. У РФ навіть створили мультфільм, у якому вони кидають матрьошку в оновлений монумент і на щиті знову з’являється радянський герб.
3 серпня російська армія з артилерії атакувала Херсон. Влучили у громадський транспорт і церкву. Поранено восьмеро людей, серед них чотири рятувальники, які гасили загоряння в соборі. Внаслідок обстрілу середмістя Херсона також було поранено волонтера з Норвегії.
11 серпня російська ракета влучила у приватний будинок у Коломийському районі на Івано-Франківщині, де жила сім’я з трьома дітьми. Внаслідок обстрілу загинув 8-річний Володимир Балабаник. Хлопчик мав піти до третього класу.
13 серпня російські військові здійснили масований обстріл декількох населених пунктів Станіславської громади Херсонської області. Один із снарядів забрав життя цілої родини в селі Широка Балка. Загинули чоловік, дружина та їхня маленька донька, якій було лише 23 дні від народження. 12-річний син подружжя помер у лікарні.
15 серпня окупанти запустили по Україні 28 крилатих ракет різних типів. Зокрема, чотири крилаті ракети Х-22, 20 крилатих ракет Х-101/Х-555 та чотири крилаті ракети “Калібр”. Сили ППО збили 16 крилатих ракет Х-101/Х-555, “Калібр”. Обстрілів зазнали Хмельницька, Львівська, Івано-Франківська, Волинська області. Внаслідок ракетної атаки загинули троє працівників шведського заводу із виробництва підшипників SKF у Луцьку.
16 серпня офіційно повідомили про звільнення селища Урожайне Донецької області. Селище за 9 км на південь від Великої Новосілки на кордоні Запорізької та Донецької областей. Збройні сили України продовжили контрнаступ щонайменше на трьох ділянках фронту.
“Саме українці, і лише українці, можуть вирішувати, коли настануть сприятливі умови для переговорів і кому ухвалювати рішення щодо прийнятності умов під час перемовин. Політика НАТО незмінна ми підтримуватимемо Україну, доки вона не переможе у війні”,
Єнс СТОЛТЕНБЕРГ, 64 роки, Генеральний секретар НАТО, сказав під час конференції в норвезькому місті Арендал 17 серпня. Так прокоментував скандальну заяву глави своєї канцелярії Стіана Єнсена щодо можливої відмови Києва від деяких територій в обмін на вступ до НАТО
5 великих десантних кораблів Росії вивели з ладу Сили оборони України з початку повномасштабної війни. Тепер висадження морського десанту РФ неможливе й не загрожує Одеському узбережжю, сказав речник Військово-Морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук. За його словами, першим затопили ВДК “Саратов” у порту тимчасово окупованого Бердянська ЗСУ вдарили по ньому 24 березня 2022 року. Також було пошкоджено десантні кораблі “Цезарь Куников” і “Новочеркасск”, на них почалася пожежа. Четвертий корабель це “Оленегорский горняк”, який було уражено морським дроном у порту Новоросійська 4 серпня цьогоріч. П’ятої цілі Плетенчук не назвав. Військово-Морські сили ЗСУ вже звільнили акваторію загальною площею 25 тис. кв. км. Водночас українська берегова артилерія контролює море більш як на 100 морських миль у глибину від узбережжя