Про це німецькому таблоїду Bild повідомили у берлінському видавництві Suhrkamp. “Університетський професор вважався найвпливовішим і найвідомішим сучасним німецьким мислителем”, – наголошує видання.Габермас, як майже ніхто інший, сформував суспільне мислення та основні інтелектуальні напрямки повоєнної німецької демократії. Його книги – від “Знання та людські інтереси” (1968) до “Теорії комунікативної дії” (1981) – зробили його всесвітньо відомим. Навіть у пізніші роки, які він провів на озері Штарнберг, він продовжував висловлюватися з політичних питань, таких як війна в Косово, дослідження мозку та релігійні конфлікти. Одна з його найвідоміших цитат: “”Так” потребує “ні”, щоб мати змогу перемогти “ні””.Габермас був філософом Федеративної Республіки НімеччиниУ “Дебатах істориків” Габермас, який народився в Дюссельдорфі, захищав відповідальність Німеччини за злочини нацистів, а в дебатах про Європу він невпинно виступав за демократичний проєкт, який виходив би за межі національної держави. Габермас поєднував теорію та практику з рідкісною наполегливістю. На його думку, сучасні філософські ідеї не повинні бути посланнями у пляшці для далекого майбутнього, а радше впливати на сьогодення. “Таким чином, войовничий соціал-демократ став моральним сейсмографом республіки — і, можливо, її найвпливовішим публічним інтелектуалом”, — пише Bild.Читайте також: У чому помилявся найвідоміший вчений світу: 147 років тому народився Альберт Айнштайн”Для мене демократія була чарівним словом”, — писав він у своїй автобіографії 2014 року.Зовсім недавно, у 2023 році, він прокоментував російську війну загарбників в Україні: “Україна не повинна програти війну”.Кар’єра у ФранкфуртіОсновні праці Габермаса були написані у Франкфурті-на-Майні, де його кар’єра розпочалася в 1950-х роках в Інституті соціальних досліджень. У 1961 році він отримав ступінь габілітації в Марбурзі за роботу “Структурна трансформація публічної сфери”. Згодом він обіймав посади в Гейдельберзькому університеті та Інституті Макса Планка в Мюнхені, де він опублікував свою основну працю “Теорія комунікативної дії”. 1983 року він повернувся до Франкфурта, де знову обіймав кафедру філософії до виходу на пенсію в 1994 році. Він був одним із прихильників Хартії основних цифрових прав Європейського Союзу, яка була опублікована наприкінці листопада 2016 року.Габермас мешкав у Штарнберзі з 1994 року.
14/03/202614/03/2026Автор Олександр Ковальчук