Астрономи зробили дивовижне відкриття: виявлено чорну діру, яка, схоже, «воскресла» після тривалого періоду неактивності. Цей космічний об’єкт, розташований у серці гігантської галактики, знову почав випромінювати потужні радіохвилі, що свідчить про його відновлену активність.
Детальне вивчення радіосигналів виявило, що колись ця чорна діра вже викидала колосальні струмені плазми. Вони простягалися на сотні тисяч світлових років, перш ніж об’єкт несподівано перейшов у стан спокою. Тепер ці струмені знову активні, складно та хаотично взаємодіючи з навколишнім перегрітим газом.
Шобха Кумарі, астроном з Міського коледжу Міднапура в Індії та співавторка дослідження, порівнює це явище з виверженням космічного вулкана після тривалого періоду спокою. Вона зазначає, що цей «вулкан» настільки великий, що формує структури, які охоплюють майже мільйон світлових років у космосі.
Лише близько 10-20% чорних дір здатні формувати радіоджети, що випромінюють сигнали. У таких галактиках навколо чорної діри обертається акреційний диск, який її живить. Ця падаюча матерія створює магнітне поле, що відкидає частину речовини у вигляді гігантських джетів, які можуть періодично вмикатися та вимикатися через зміни в диску.
Для цього революційного дослідження науковці залучили мережу радіотелескопів Low-Frequency Array (LOFAR), що базується переважно в Нідерландах. Їм вдалося ідентифікувати понад два десятки скупчень галактик, що містять радіогалактики з аномальними джетами. Особливу увагу дослідники приділили галактиці J1007+3540, яка вразила їх своєю надзвичайною структурою.
Галактика J1007+3540 має масивні, розмиті плазмові «пелюстки», які свідчать про активність джетів приблизно 240 мільйонів років тому. Проте, всередині цих старих структур були виявлені менші, але значно яскравіші плазмові джети. Їхній вік становить лише 140 мільйонів років, що є ключовим показником.
Це відкриття підтверджує, що Активне Галактичне Ядро (АГЯ) — центральна зона, де знаходиться надмасивна чорна діра — відновило свою діяльність після тривалого періоду спокою. Кумарі пояснює це як «епізодичне АГЯ», де «центральний двигун» галактики циклічно вмикається та вимикається протягом мільйонів років. Вражаюче нашарування молодих джетів всередині виснажених старіших пелюсток є прямим доказом цього феномену.
Подальші спостереження за галактикою J1007+3540 матимуть вирішальне значення. Вони дозволять дослідникам краще зрозуміти частоту активації та деактивації АГЯ. Крім того, це допоможе вивчити, як старі джети взаємодіють із навколишнім космічним середовищем.