Неможливо відірвати очі: сім порід собак із розкішним забарвленням шерсті

Є собаки, на яких складно не озирнутися. Їхня особливість – не лише в породі чи характері, а й у незвичайному забарвленні шерсті.

Соболине, або sable, забарвлення створює ефект природного омбре: основа кожної волосини світліша, а кінчик – темніший. Через це шерсть ніби переливається під час руху, пише Worldanimalfoundation.

Цікаво, що цуценята з таким забарвленням нерідко виглядають значно темнішими, а в міру дорослішання шерсть може світлішати й набувати зовсім іншого відтінку. Саме тому один і той самий собака у дитинстві та дорослому віці може виглядати по-різному.

Німецька вівчарка

Соболине забарвлення особливо характерне для німецьких вівчарок. Темні кінчики волосків накладаються на світлішу основу – від золотистої до рудої – створюючи глибокий багатошаровий колір.

Це не просто ефектна зовнішність: німецькі вівчарки розумні, віддані та потребують регулярної фізичної й розумової активності. За густою подвійною шерстю потрібно регулярно доглядати, особливо під час линяння.

Колі

Колі в соболиному забарвленні мають особливо ефектний вигляд, особливо різновид sable and white. Відтінки можуть варіюватися від світло-золотистого до насиченого червоного або махагонового.

Порода відома дружелюбністю, відданістю та високою здатністю до навчання. Довгошерстим колі необхідне регулярне розчісування, адже шерсть може збиватися в ковтуни.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Терплячі та добре ладнають з дітьми: які собаки найспокійніші

Шетландська вівчарка

Шелті – одна з порід, у яких соболине забарвлення зустрічається особливо часто. Золотисті, руді та темні відтінки створюють на довгій шерсті красивий багатовимірний ефект.

Це активні та кмітливі собаки, яким потрібні не лише прогулянки, а й розумові навантаження. Густу шерсть доведеться регулярно розчісувати.

Бельгійська вівчарка малінуа

У малінуа соболині відтінки можуть переходити від палевого до насиченого махагонового, а темні кінчики волосків додають шерсті глибини. Чорні вуха та характерна темна маска на морді завершують образ.

Малінуа – надзвичайно енергійна, працездатна й добре навчувана порода. Її часто залучають до пошукової, рятувальної та службової роботи.

Померанський шпіц

Його розкішна подвійна шерсть може мати різні кольори та соболині відтінки, а лисяча мордочка й жвавий характер роблять образ цього маленького собаки особливо яскравим і виразним.

Померанці швидко прив’язуються до людей, добре ладнають з іншими домашніми тваринами й можуть чудово почуватися в сім’ї. Водночас дітям потрібно пояснити, що з маленьким собакою слід поводитися обережно та делікатно.

За пухнастою шерстю необхідно регулярно доглядати, хоча ця процедура не є надто складною. Часте розчісування допомагає запобігати утворенню ковтунів. Двічі на рік, під час сезонного линяння, шерсть може випадати значно інтенсивніше.

Такса

Їхня шерсть може мати безліч кольорів і візерунків, зокрема соболине забарвлення.

Попри невеликий розмір, поведінка такси багато в чому успадкована від її мисливського минулого. Це сміливі, наполегливі та віддані собаки з чудовим нюхом.Вони витривалі та здатні довго гуляти, однак через короткі лапи їм більше підходять нетривалі пробіжки та легкі походи.

Вельш-коргі кардиган

Вельш-коргі кардиган дивує різноманітністю забарвлень, незважаючи на свої компактні розміри. Серед них – рудий, соболиний, тигровий, чорний і блакитний мерль. А довгий хвіст, що нагадує лисячий, робить зовнішність цього валлійського пастушого собаки ще більш характерною.

Особливо приваблює характер кардигана. Це врівноважені, віддані, ласкаві та добре адаптивні собаки. Вони пильні й уважні, але водночас доброзичливі, тому їхня настороженість не перетворюється на постійну тривогу через кожного незнайомця.

Забарвлення цієї породи справді вражає різноманіттям. Кардигани можуть бути рудими, соболиними, тигровими, чорними або блакитного мерлевого забарвлення, іноді з підпалинами чи тигровими відмітинами.