Через судову реформу, котру “проштовхнув” через Сенат глава держави Мануель Лопес Обрадор, у Мексиці тривають протести, дійшло навіть до штурму.
Обрадор, котрий у жовтні має передти повноваження Клаудії Шейнбаум, залишає їй “сюрприз” – судову реформу, через яку вже кілька місяців лихоманить країну.
Суть реформи: кожен суддя та член муніципалітету обиратиметься всенародним голосуванням, запроваджується інститут “анонімних суддів”, а також трибунал, котрий наглядатиме за судовою гілкою влади. Нині у країні президент за схвалення Сенату призначає суддів Верховного суду, федеральних суддів обирає судова комісія (за функціоналом вона близька до відбіркових конкурсних комісій в Україні, де кандидати здають іспити, пишуть курсові роботи). Зі вступом змін у дію судова комісія буде ліквідована.
“Стурбованість партнерів і друзів”
Обрадор наполягає – судова реформа покладе край корупції у судовій системі, бо нині “вона не слугує суспільству”. Шейнбаум ці зміни підтримала. Цікаво, що імпульс до реформ дав саме Верховний суд Мексики (ВСМ), котрий заявив про 90% рівень безкарності у країні. Однак нині той же Верховний суд критикує нововведення, завдяки яким обиратимуться і судді ВСМ, наполягає, що мав на увазі розширення інструментарію, перегляд повноважень і критеріїв відбору, але ніяк не тотальну виборність, котра згубно вплине на компетентність суддів. Мексиканська опозиція, правозахисники і самі працівники судів стривожені: позірне “народовладдя” може обернутися посиленням влади наркокартелів на судові структури, а також на магістрати.
Занепокоєння через судову реформу висловили США. Спочатку посол Сполучених Штатів Кен Салазар заявив, що зміни загрожують демократії, а також можуть негативно позначитися на інвестиціях, бо інвестори бояться – замість досвідчених суддів можуть прийти особи без знань, досвіду, але з популярністю, а це може негативно позначитися на якості роботи судів. Салазар навіть хотів зустрітися з мексиканськими урядовцями для обговорення “різних судових моделей”.
Обрадор так образився, що заявив про втручання у внутрішні справи країни і про “призупинку діалогу” з посольствами США та Канади.
Така різкість неприємно вразила американців. Помічник держсекретаря Західної півкулі Брайан Ніколс намагався зняти напругу: “США і Мексика повинні спільно працювати як рівноправні партнери для забезпечення безпеки і процвітання у Північній Америці. Ми поділяємо стурбованість реформою як партнери і друзі”.
Феміда з кулаками
Численні протести судових працівників і громадян по всій Мексиці сягнули апогею, коли днями у Сенаті голосували відповідний законопроєкт. У пропрезидентської “Морени” голосів не вистачало, тому спочатку протестувальники зібралися на мітинг. Вибух обурення стався через чутки про те, що деякі опозиційні сенатори змінили свою думку. Опозиція заявила про шантаж і підкуп, що стало приводом для штурму протестувальниками Сенату. Скоріш, чутки були правдивими, бо сенатори не злякалися обурених мексиканців, а перейшли у сусідню будівлю музею і там схвалили документ. На черзі – розгляд реформи у законодавчих зборах усіх 32 штатів Мексики. Тільки після того можна буде вносити зміни до Конституції. З огляду на позитивне голосування у двох штатах (Оахака і Тамаулипас) через кілька годин після Сенату, процедуру буде завершено з бажаним для Обрадора результатом.
Що з того буде
Управління Верховного комісара ООН з прав людини у Мексиці розкритикувало реформу, зокрема, інститут “анонімних суддів” за широкі можливості для некомпетентних правочинців. Центр з прав людини імені Мігеля Агустіна Про Хуареса зазначив, що реформа “скасовує розділення гілок влади” і породжує “демократичну ерозію”.
Скоріш, конституційні зміни стануться і запрацюють. Обрадор зі своєю “Мореною” є лівим популістом і судова реформа саме у такому вигляді – логічний крок політика. На додачу, він заклав підвалини для наступниці, яка, скоріш, продовжуватиме його курс. Хоча Мексика однією з перших країн Латинської Америки визнала незалежність України у 1991 році, останні дії мексиканського керівництва не можна назвати дружніми. Обрадор відмовився виконати ордер Міжнародного кримінального суду на арешт Путіна за запитом нашої країни. Цікаво, що він не захотів зустрітися з дружнім до України президентом Аргентини Хав’єром Мілеєм, коли той приїздив до Мексики. Водночас Клаудія Шейнбаум, хоча її й називають креатурою Обрадора, отримала привітання з обранням і найкращі побажання від президента України Володимира Зеленського. Судова реформа у Мексиці навряд чи вплине на відносини Мексики й України, а от погіршення відносин зі США може стимулювати нову президентку країни до зближення з Україною.