У музеї історії в місті Тальному Черкаської області зберігається друкарська машинка Ideal німецького виробництва часів Другої світової війни. Машинка має літери “ї” та “є”
Машинка належала адвокату, одному з перших активістів Народного Руху в Тальному Миколі Козаку, розповідає директор комунального підприємства “Тальнівський палацово-парковий комплекс Шувалових” Олег Шатайло. За 70 років радянської влади держава не спромоглася виготовити друкарську машинку з українським шрифтом. Замість літер “і” та “ї” в СРСР ставили знак оклику. Натомість німці одразу виготовили таку техніку. На бажання нею можна було друкувати й російські тексти, бо мала російську літеру “ы”. Але машинка була точно українська, бо мала y правому верхньому куті кнопку в синьо-жовтих кольорах українського прапора.
Микола Козак мав дивне хобі він колекціонував саме друкарські машинки німецького виробництва.
Тато прожив 64 роки, розповідає донька Анна Козак. Народився 1942 року, помер 2006-го. Скільки себе пам’ятаю, в нас були друкарські машинки. Тато на них друкував необхідні йому рішення, виступи, апеляції. За радянських часів усі друкарські машинки мали перебувати на обліку в Комітеті державної безпеки (КДБ), але я не пригадую, щоб працівники таємної поліції оглядали наші машинки. Ми досі маємо ще кілька екземплярів. Час від часу я отримую прохання продати бодай одну, але завжди відповідаю відмовою. Тато мав скалічені руки наслідок травми, яку отримав замолоду. Друкував трьома вцілілими пальцями, яких майже не відчував.
Колишній керівник відділу культури тальнівського райвиконкому, 96-річний Олег Сошинський, каже, що кілька разів гостював у Козаків і бачив німецькі друкарські машинки.
Якоїсь особливої уваги на них я не звертав, розповідає. Стоять, то й стоять. Миколу Іларіоновича знав давно. За його розповідями, він покалічив руки замолоду, коли їх затягло в жатку комбайна. Однак продовжував повноцінно жити працював, мав родину. Що цікаво, водив машину й був затятий мисливець. Тільки-но відкривався сезон полювання, біля нього збиралася ватага мисливців і вони виїздили на полювання. Як він кермував і стріляв із покаліченими руками, не уявляю.
Директорка Тальнівського музею історії Світлана Проценко каже, що німецьких друкарських машинок у музеї дві: “Одна з українським шрифтом, одна з російським. Обидві представлено в залі Другої світової війни”.
Колись перед залом Другої світової війни в тальнівському музеї висіла картина місцевого художника великий мавпоподібний німець із волохатими руками тримає автомат. Німці, яким випадало відвідувати музей, дивувалися. Стверджували, що саме такими вони уявляли росіян. Після переїзду музею з палацу Шувалових до колишнього єврейського молитовного будинку №4 в центрі міста картину прибрали з експозиції.