Росія поцілила дроном по Києву 16 січня, коли в столиці перебував з візитом британський прем’єр Кір Стармер, пишуть цього тижня світові ЗМІ.
Медіа акцентують увагу на тому, що Лондон підписав із Києвом угоду про співпрацю на 100 років.
Також західна преса висвітлила візит президента Володимира Зеленського до Варшави 15 січня. Польські оглядачі вказують, що при цьому лідер України зробив такі заяви, які можна вважати втручанням у внутрішні вибори.
Із матеріалами у західних ЗМІ ознайомилася Gazeta.ua.
“Росія вдарила дроном по Києву, коли там був британський прем’єр”, Politico, США
Російський дрон вцілив у центр Києва, коли Стармер вів переговори з президентом Зеленським. Уламки БПЛА знищили авто біля Маріїнського палацу, де в той час зустрічалися два лідери. Ніхто не постраждав.
Два лідери обговорювали майбутню безпеку України, коли сталася атака, але продовжили переговори.
“Для мене ця атака – нагадування про те, з чим Україна стикається щодня, і про те, що ця війна є російською агресією”, – сказав Стармер.
Стармера питали, чи вважає він, що росіяни цілилися в Київ, щоб “привітатися” з ним. Зеленський натомість відповів, що Україна сама відповість росіянам.
Стармер підписав з Зеленським угоду про “100-річне партнерство”, спрямовану на зміцнення безпеки в Чорному і Балтійському морях, і на розбудову економічних і культурних зв’язків.
“Бажання Путіна відірвати Україну від найближчих партнерів – монументальна і стратегічна невдача. Натомість ми ближчі, ніж будь-коли, і це партнерство виведе нашу дружбу на новий рівень”, – сказав Стармер.
Це перший візит Стармера в Київ після приходу до влади
Це перший візит Стармера в Київ після приходу до влади у липні 2024-го. Він оприлюднив новий пакет підтримки для України, включаючи озброєння.
Стармер відвідав один із найбільших в Україні центрів лікування від опіків у Києві – зустрівся з медиками і пацієнтами, які лікуються від поранень, отриманих під час бойових дій і з мирними жителями, пораненими від російських атак. У реанімації він бачив людей з опіками 80% тіла та описав поранення як “похмуре нагадування про високу ціну, яку платить Україна”.
100-річне партнерство охопить спільну роботу двох країн в галузі науки, технологій і охорони здоров’я, агросекторі й освіті.
Британія працює над системою відстеження українського зерна, яке вкрала Росія з окупованих територій і продала. База даних британців буде готова та передана Києву найближчими тижнями. Є також обіцянки співпрацювати в галузі енергетики.
Але Україна хоче більшого. Зеленський роками просив членства в НАТО як найкращого способу стримати Путіна, але рішення ще далеке від втілення. Питання про те, які гарантії безпеки готові дати прихильники України, буде домінувати на порядку денному, коли, врешті, будуть мирні переговори.
“Зеленський додав рейтингу польським крайнім правим”, Rzeczpospolita, Польща
Зеленський відвідав 15 січня Варшаву. Він зустрівся з кандидатом у президенти від панівної лівоцентристської “Громадянської коаліції” Рафалом Тшасковським, і в інтерв’ю польським ЗМІ розкритикував кандидата від опозиційної правої партії “Право і справедливість” Кароля Навроцького. Той перед цим сказав, що не бачить України в ЄС і НАТО, якщо вона не візьме на себе відповідальність за Волинську трагедію. Вибори у Польщі відбудуться 18 травня. Деякі оглядачі розцінили слова Зеленського як втручання в польські вибори.
Колонка редактора Артура Барткєвіча
Якби Зеленський протистояв польському політику в інтерв’ю у березні 2022-го – це було б серйозною проблемою для цього політика. Але коли робить це в січні 2025-го, як ото з Навроцьким, ситуація зовсім інша.
Відтоді польсько-українські відносини дуже змінилися. Від стадії ентузіазму та братерства перед лицем жорстокої російської агресії і факту, що нас об’єднує та роз’єднує значно більше, ми перейшли до статусу стосунків “усе складно”, відомого з Facebook. Із соцопитувань бачимо, що половина поляків негативно сприймає вплив біженців з України на функціонування держави. У цьому сенсі поляки стали більш україноскептичні, ніж чехи, словаки та угорці.
Польські фермери місяцями різко демонстрували, що не в захваті від надто швидкої інтеграції України в ЄС, якщо це означає відкриття польського ринку для агропродукції зі сходу. Ситуацію не покращує те, що Україна нагадує Польщі, що ми не дали їй усіх винищувачів МіГ-29, попри величезну військову підтримку, надану Києву. Також є послідовні відмахування українців від теми Волинської різанини з заявами, що до історії слід ставитися спокійно. У їхніх заявах не згадуються, звісно, слів “геноцид”, “різня” чи навіть “злочин”. Наче йдеться про випадок із давніх часів, а не про сплановане вбивство 100 тис. поляків.
Відносини Польщі з Україною все більше нагадують шлюб за розрахунком
Це означає, що відносини Польщі з Україною все більше нагадують шлюб за розрахунком, який утримує переважно агресивний сусід за стіною, а не гарячі почуття сторін. Візит Зеленського до Варшави цього враження не зітре, попри заяву польського прем’єра Дональда Туска про прорив у питаннях ексгумації жертв Волинської різанини в Україні. Нічого проривного у словах Зеленського на цю тему не було. Деякі відповіді звучали так, ніби він просто з ввічливості не хотів озвучувати тему: “Вам цього не досить? Скільки можна!”.
Зеленський акуратно ухилився від відповіді на запитання, чи домагатиметься він, щоб Польща була на переговорах про мир в Україні. Він часто каже, що на Заході багато чого не розуміють про Росію. І має рацію. Але він сам доказує, що українці не розуміють, коли йдеться про чутливість поляків до багатьох питань.
У цьому контексті зауваження Зеленського до Навроцького, щоб він був обережним щодо теми Волині, може виявитися для нього перевагою. Особливо в очах його виборців. Крайні праві сприймуть заяву як втручання іноземного лідера у польські вибори. Крім того, втручання з вимогами. Зеленський, по суті, каже: “Ви не можете від нас нічого вимагати, бо якщо ми не отримаємо все, що від вас хочемо, у вас будуть проблеми”. У багато в чому він правий, але його позиція навряд чи дипломатична. Особливо після трьох років, коли у поляків склалося враження, що зробили для України більше, ніж більшість західних країн.
Слова Зеленського можуть ще більше згуртувати крайній правий електорат
Відтак слова Зеленського можуть ще більше згуртувати крайній правий електорат навколо Навроцького – не лише виборців ПіС, а й, можливо, виборців ультраправої “Конфедерації”, які найбільш скептичні до польсько-українських відносин. У другому турі виборів мобілізація цього електорату буде для Навроцького вирішальною.
Праві сили ПіС і “Конфедерації” мають разом підтримку понад 40% виборців. При повній мобілізації у поєднанні з демобілізацією електорату панівної коаліції через розчарування невиконанням урядом багатьох обіцянок, цього може бути достатньо для перемоги на президентських виборах.
“Їхні людські ресурси необмежені”. Успіхи Росії сигналізують про похмуру весну для українців”, The Guardian, Велика Британія
На підпільному командному пункті на сході України український солдат дивиться на карту на моніторі. Російські позиції позначені червоним. Рік тому ворожі війська були за 60 км від адміністративного кордону між Донецькою та Дніпропетровською областю. Тепер на її порозі, за 8 км.
“Ситуація погана”, – каже Валерій з позивним “Овес”, сидячи перед екранами, на яких транслюють бій. Розвідувальні дрони ціляться в російські позиції. Його бригада 1,5 року боронила Авдіївку, яка упала у лютому 2024-го після тривалої та жорстокої облоги. Потім росіяни влітку поглинули наступну позицію бригади. А за останні місяці рухалися найшвидше з 2022-го, просуваючись на захід. Їхня тактика – знищити все та окупувати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи продовжать США допомогати Україні: що пишуть світові ЗМІ
“Ми бачили велику російську хвилю. Вони ще ніколи так швидко не йшли. Вони несуть жахливі втрати. Але їхні людські ресурси необмежені”, – каже він.
“Вдень ми б’ємо по них з артилерії. Вночі лисиці та собаки їдять їхні трупи. У російських полонених ми вилучили психотропні засоби. Їх дозують, щоб зменшити страх перед місією камікадзе”, – каже командир Андрій Гребенюк.
Стратегічна мета Путіна – взяти цілком Донецьку область, яку він “анексував” у 2022-му. Він також претендує на Луганську, Запорізьку і Херсонську області. Російські війська наближаються до Дніпропетровської області вперше за понад 10 років війни.
Україні терміново треба додаткова військова допомога Заходу
Наразі росіяни не намагаються штурмувати стратегічне місто Покровськ. Натомість оминають його і йдуть через невеликі села на південь, щоб перерізати шляхи постачання. Вони вже тримають під вогневим контролем дорогу, що веде на Костянтинівку та ключові гарнізонні міста Краматорськ і Слов’янськ. В іншому напрямку перерізали трасу, що сполучає Покровськ із містом Межова, що вже в Дніпропетровській області. Російські танки навряд чи зупиняться на кордоні між двома областями.
За словами Гребенюка, Україні терміново треба додаткова військова допомога Заходу – бронетехніка, артилерія, авіація. Він попередив, що якщо країна цього не отримає, росіяни, врешті, загрожуватимуть Дніпру – четвертому за величиною місту країни та головному оборонно-промисловому центру.
Вихід на межу областей був би суттєвим ударом по Києву та екзистенційною загрозою Межовій та іншим колись мирним населеним пунктам поруч.