Нові знахідки в Афарі змінили уявлення про ранню історію людини

Home Новини звідусіль Нові знахідки в Афарі змінили уявлення про ранню історію людини

В Ефіопії археологи знайшли скам’янілості, які свідчать, що перші Homo мешкали одночасно з австралопітеками близько 2,6 млн років тому.

Це доводить, що розвиток людського роду був не прямою лінією, а радше складним деревом із кількома видами, що співіснували. Знахідки зроблені у регіоні Афар на ділянці Леді-Герару. Вони підтвердили існування Homo у проміжку 2,8-2,6 млн років тому та довели, що австралопітеки жили в той самий час, повідомляє sciencedaily.com.

“Люди часто думають, що еволюція – це пряма лінія, але насправді Homo – лише одна гілка великого сімейного дерева. Ми знайшли ще одну гілку, про яку раніше не знали. Homo не одразу заповнив планету і не замінив усіх інших гомінінів – він співіснував з багатьма іншими видами”, – зазначив асоційований професор антропології з Університету Арканзасу Лукас Делезен.

У південній Африці Homo виявився сусідом Paranthropus із масивними зубами та щелепами. А в Афарі його “партнером” у просторі був австралопітек. Вчені ще з’ясовують, чи різні види харчувалися однаково або намагалися уникати конкуренції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи знайшли середньовічне поселення із понад 600 об’єктами

Найстаріші рештки Homo з Леді-Герару – це зуби. Вони збереглися завдяки міцній емалі.

“Якщо придивитися уважно, зуби Homo та Australopithecus відрізняються. Різниці невеликі, але чіткі й постійні”, – додав Делезен.

Попри важливість нових даних, дослідники досі не знають, як виглядали черепи й тіла цих давніх представників роду. Роботи продовжуються у партнерстві з громадою Афару, і команда сподівається отримати додаткові результати, якщо знайдеться фінансування.

У Кам’янці-Подільському на Хмельниччині археологи під час досліджень скверу біля Вірменського бастіону виявили ранішене відому підземну галерею, а також артефакти трипільської культури та часів Золотої Орди.

Це одна з рідкісних підземних галерей на Західній Україні, зведена раніше XVII століття.