Футбольна школа клубу довела свою продуктивність
Титул чемпіона України з футболу став 30-м в історії київського “Динамо” найтитулованішої нашої команди. Він є унікальним і не схожим на всі попередні. І зовсім не тим, що команда не програла жодної із 30 календарних ігор чемпіонату. І не тим, що за чемпіонство підопічні тренера Олександра Шовковського аж до останніх турів боролися не з “Шахтарем”, а з іншою командою. Таке вже було в нашій футбольній історії. Не було іншого команди-чемпіона, складеної майже виключно з вихованців власної школи, власної системи підготовки футболістів.
Звісно, своя школа є в кожного хоч трохи серйозного клубу. Найбільш талановиті вихованці цих шкіл стають згодом видатними гравцями, легендами своїх команд. Але це одиниці. Решта футболістів приходить до основного складу готовими майстрами, вихованими в інших клубах, інших країнах, на інших континентах.
Не можу пригадати випадку коли 10 з 11 гравців стартового складу команди-чемпіона були свого часу гравцями стартового складу юнацьких команд клубу різних вікових категорій. У динамівському “старті” чемпіонського сезону 202425 лише лівий півзахисник Кабаєв прийшов до команди готовим футболістом. Решта виросла і стала гравцями основного складу в “Динамо”.
До цього слід додати, що у складі усіх команд-конкурентів, за винятком провального по сезону “Шахтаря”, на тих чи тих ключових позиціях грали футболісти, які виросли в системі “Динамо” й не змогли пробитися до основного складу. Це робить досягнення чемпіонів іще унікальнішим.
Очевидно, що так сталося через об’єктивні причини. Війна не той час, коли доречно й реально формувати конкурентоздатний футбольний клуб так, як у мирний час. За інших умов навряд чи всі нинішні чемпіони грали би в основному складі київського “Динамо”, поступившись місцем більш маститим гравцям, запрошеним для виконання найвищих турнірних завдань. Але коли стало потрібно, вихованці динамівської школи показали, що їм в Україні немає рівних. Власне, вони до цього звикли, регулярно перемагали в турнірах 19-річних і більш молодих вікових категорій.
Чому це стало можливо? Тому що динамівська футбольна школа, попри всі обставини, завжди залишалася найсильнішою в Україні. Перед тренерами юнаків завжди стояло завдання знаходити найкращих і доводити їх до максимально високого рівня. Так було завжди і коли у 1990-х розвалилася система фінансування державних футбольних шкіл, і коли у 2000-х заради швидких результатів до українських команд ринув потік іноземців. І потім, коли перед юними українськими футбольними талантами поставав вибір, де саме здобувати найвищу футбольну освіту, більшість із них обирала “Динамо”.
Кубок чемпіонів силами власних вихованців не здатен виграти жоден європейський суперклуб
Нині український футбол переживає не найкращі часи війна змінила пріоритети. Тепер майже для всіх очевидно, що в найближчій перспективі саме вихованці українських футбольних шкіл визначатимуть рівень нашого чемпіонату. Саме вони, а не привезені з далеких країв іноземці, яким не знайшлося місця в командах країн благополучної і мирної Європи і які готові грати в нашому чемпіонаті. Тож, упевнено здобувши титул чемпіона силами вихованців власної школи, київське “Динамо” показало всім іншим один із шляхів розвитку й перспективи. Так, цей шлях непростий і часом невдячний. А головне довгий. Футбольну школу, яка здатна випускати чемпіонів, створюють не один рік і навіть не одне десятиліття. А результату досягають сукупністю різних факторів: наявність належної бази для тренувань юних футболістів, кваліфікація дитячих і юнацьких тренерів, досвід селекціонерів, які шукають юні футбольні таланти. І багато інших, жоден із яких не є другорядним. А головне школа має виховувати не просто майстрів гри у футбол, а тих, хто прагне боротися лише за титул чемпіона. Саме такою є школа “Динамо”, і саме тому “Динамо” перемогло в чемпіонаті, що завершився.
Щодо перспектив цієї команди в європейських клубних турнірах, то слід бути реалістами Кубок чемпіонів силами власних вихованців не здатен виграти жоден європейський суперклуб. Для більшості з них, а коли точніше, для всіх без винятку, саме титул чемпіона своєї країни завжди був і буде найвищим досягненням. Тож лише коли рівень чемпіонату України наблизиться до рівня провідних європейських чемпіонатів, а таке вже було, ми зможемо сподіватися на успіхи в єврокубках. А для цього зусиль лише однієї футбольної школи “Динамо”, очевидно, не досить.