10 червня під Слов’янськом Донецької області загинув 29-річний Олег Мороз, головний сержант інженерно-саперного взводу 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. З групою саперів потрапили в засідку, вступили в бій із рашистами.
Мороз родом із Миколаєва. 2013-го приєднався до 79-ї бригади, став командиром відділення. Під час оборони Донецького аеропорту 2014 року Олег отримав поранення уламок майже зрізав ногу. Тоді його вдалося швидко евакуювати, лікарі врятували кінцівку. Після реабілітації Мороз повернувся до війська. 24 лютого 2022-го зустрів на позиціях поблизу міста Щастя на Луганщині.
Прокинулися о четвертій ранку від потужних вибухів, розповідає побратим Дмитро. Земля здригалася, навкруги все гуділо, небо спалахувало від розривів. Заскочили в укриття. Після артпідготовки рашисти пішли на прорив. Але наші встигли зайняти позиції та зустріли окупантів щільним вогнем. Вони зупинилися, відкотилися назад, залишивши тіла своїх загиблих й техніку. Ми зрозуміли, що це не чергова провокація, а відкрите вторгнення. Наступного дня окупанти знову почали штурм. Єдиним шляхом для ворожої техніки й особового складу через річку Сіверський Донець залишався автомобільний міст. Його вирішили підірвати. Проте вибухівка не спрацювала, бо осколки снарядів перебили дроти.
Олег Мороз отримав завдання знищити міст. Військову вантажівку “Урал” завантажили вибухівкою. Уночі Олег сів за кермо і з вимкненими фарами сам поїхав на міст. Росіяни його помітили, почали обстрілювати прямою наводкою з усього наявного озброєння. Мороз заїхав на міст, швидко вискочив із кабіни й побіг до канави неподалік. Сховався в кущах, підірвав “Урал” дистанційно. Дим і вогонь заполонили все довкола. Це дозволило Олегові сховатися і повернутися до своїх. Завдяки вчинку Мороза десантники змогли затримати просування окупантів і допомогти основним силам підготуватися до оборони.
10 березня президент України Володимир Зеленський надав Олегові Морозу звання Героя України.
“Газету по-українськи” можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за “ковідну тисячу”