Повномасштабна війна показала, що укриття часто вирішують питання життя і смерті, тож держава має гарантувати їхню реальну спроможність захищати людей. Нині чинні правила цього не забезпечують.
Відсутність чітких стандартів, належного контролю та відповідальних осіб призводить до того, що укриття інколи становлять додатковий ризик для людей. Через розрізнені підходи деякі приміщення закриті, неправильно позначені на картах або не відповідають вимогам безпеки.
Одним із головних регуляторних документів залишається оновлений Наказ МВС №579 від 09.07.2018, але навіть після змін у ньому лишаються положення, які не враховують потреби цивільного населення за умов повномасштабної війни. Це створює правові прогалини та різні тлумачення на місцях.
Офіс Омбудсмана провів понад 930 моніторингових візитів до укриттів у різних областях України, перевіряючи доступність для маломобільних груп, стан приміщень, наявність базового обладнання та відповідність мап реальному стану. Результати показали тривожну картину недотримання стандартів і невідповідності вказаних укриттів реальності.
Основна причина таких проблем — відсутність обов’язкових стандартів та однозначних роз’яснень до них. Через це система укриттів працює нерівномірно: у різних містах діють різні підходи, відповідальних часто немає, а інформація в мапах потребує оновлення.
На підставі зібраних даних Дмитро Лубінець надіслав листа до Міністра внутрішніх справ із пропозицією усунути прогалини в наказі та привести укриття до належного стану. За його словами, державі необхідно якнайшвидше перейти від розрізнених рішень до єдиної політики щодо утримання і облаштування укриттів.
Зачекати з такими рішеннями небезпечно: зачинене укриття, неточна адреса або прогалина в законодавстві можуть стати питанням життя і смерті, тому зміни потрібні терміново.