Ізраїль обороняється як може, але більш рішучі дії засуджує світове співтовариство. На два “пейджерні” теракти у Лівані зреагувала Генасамблея ООН.
На засіданні в ніч на 19 вересня ухвалили резолюцію з вимогою до Ізраїлю щоби той протягом найближчих 12 місяців вивів свої війська з окупованих палестинських територій. Крім цієї основної вимоги, є й інші, зокрема:
припинити будівництво поселень,
дати можливість палестинцям повернутися в їхні домівки,
повернути землі, нерухомість та інші активи, вилучених у будь-якої фізичної особи з 1967 року.
Також резолюція містить заклик не визнавати законною ситуацію на окупованих Ізраїлем територіях і не надавати йому допомоги (у тому числі, військової), запровадити санкції проти ізраїльських чиновників.
“За” проголосували 124 країни, 14 країн виступили проти і 43 країни утримались. Серед останніх – Україна. Чому?
Дебют Палестини
Проєкт резолюції – дебют Палестини як держави і члена Генасамблеї ООН, хоча формально підготовлений і внесений у співавторстві з рядом країн Глобального Півдня.
Очікувано проти висловився Ізраїль. А також – США, Аргентина, Чехія, Фіджі, Угорщина, Малаві, Мікронезія, Науру, Палаю, Папуа-Нова Гвінея, Парагвай, Тувану.
Разом з Україною утрималися десятки країн. Серед них Велика Британія, Швеція і Швейцарія, Вануату, Уругвай, Сербія, Словаччина, Румунія, Польща, Південна Корея, Нідерланди.
Чому змінилася позиція
Українська делегація вперше не підтримала резолюцію ООН по Близькому Сходу, і на це миттєво звернули увагу вітчизняні політики. Народний депутат Олексій Гончаренко з “Європейської Солідарності” нагадав, що досі Україна постійно підтримувала всі резолюції, спрямовані проти Ізраїлю.
“Ще трохи і ми зможемо знайти в собі сили і голосувати проти. І не підтримувати сили, які не наші союзники зовсім”, – зауважує він.
Посол Сполучених Штатів при ООН Лінда Томас-Грінфілд вважає, що резолюція не наближає миру на Близькому Сході, оскільки є незбалансованою. Наприклад, не засуджує дії угруповання ХАМАС, з атаки якого, власне, і розпочалося нове загострення у Секторі Газа.
Постійний представник Ізраїлю в ООН Дані Данон назвав резолюцію частиною терору з боку Палестинської адміністрації. “Будь-хто з тих, які піждтримують цей цирк, є співучасником злочинів….Це образа жертв війни, заручників. Це образа самої цієї організації (ООН, – Gazeta.ua)”, – заявив він.
Для України цікаво, що Індія, на відміну від Китаю, теж утрималася. Неприємним сюрпризом для Ізраїлю стала позиція країн, котрі його досі підтримували, але висловилися “за” резолюцію. Зокрема, Франція, Греція, Кіпр.
Назріли реформи
Утім, резолюція Генасамблеї ООН має характер рекомендації, на відміну від резолюцій Радбезу ООН. 20 вересня Радбез з ініціативи Алжиру розгляне два “пейджерні” теракти в Лівані, але зрозуміло, що на позицію країн при голосуванні 18 вересня на Генасамблеї ООН ці теракти вплинули. Однак на Радбезі ООН навряд чи буде схвалено невигідний Ізраїлю варіант, адже США як член комітету будуть проти. Тому можна зробити приємне Палестині, потішити її самолюбство, чудово знаючи, що реальних наслідків резолюція не матиме. А до засідання Радбезу позиції багатьох країн можуть зазнати змін.
Тим часом, зрушення назрівають і в самій ООН. Президент Фінляндії Александер Стубб анонсував план оптимізації, котрий хоче презентувати наступного тижня.
Він включає такі позиції:
виключення з Радбезу ООН країни, котрі ведуть незаконну війну на території іншої держави, порушуючи Статут,
збільшити кількість постійних членів Радбезу з 5 до 10 за рахунок представників Латинської Америки, Африки й Азії.
Також Стубб звертає увагу на ідею обмежити право вето у Радбезі ООН (нині ним наділені США, Франція, Китай, Велика Британія,+ Росія).
Зі свого боку, бачення реформ Радбезу ООН запропонувала Лінда Томас-Грінфілд від США:
розширити Радбез за рахунок 2 місць для країн Африки, але без права вето,
плюс одне місце в Радбезі для острівних держав,
спільно розробити зміни до Статуту ООН.
“Ліга націй” 2.0?
Як бачимо, дискусія щодо реформування ООН триває, зазначила віце-спікерка Верховної Ради Олена Кондратюк, причому ідеї Стубба багато в чому перегукуються з тими, котрі викладала вона сама у низці публікацій. “Та чи готова сама ООН до таких змін, коли Росія досі регулярно очолює Радбез на ротаційній основі? Це дуже відкрите питання. Зрозуміло одне – ООН або зміниться, або повторить долю Ліги Націй”, – прогнозує вона.
Нагадаємо, Ліга націй була створена у 1919 році на підставі концепції німецького філософа Іммануїла Канта про “вічний мир”. Організація, котра після Першої світової війни поставила собі за мету демілітаризацію та припиненні збройних зіткнень, об’єднала 58 країн. Засновницями стали Франція, Італія, Японія і Велика Британія. Попри зусилля, Ліга націй не змогла попередити Другу світову війну, оскільки не реагувала на напади Німеччини на Австрію, Польщу та інші території. Тому у квітні 1946 року припинила своє існування.
“Треба щось робити”
У самій ООН оцінюють пропоновані зміни скептично. Генеральний секретар Антоніу Гутерріш заявив, що розширення складу Радбезу ООН можливе, а от про скасування права вето відгукнувся скептично.
Попри це, генсек визнав, що ООН нині не справляється з міжнародними викликами, котрі розвиваються швидше, “ніж ми здатні їх вирішити…Ми бачимо неконтрольовані геополітичні розбіжності і конфлікти, що тривають, не в останню чергу, в Україні, у Газі”. Серед інших проблем назвав соціальну нерівність, зміни клімату, безконтрольний розвиток нових технологій (зокрема, штучного інтелекту). “Наші інститути просто не справляються зі своїми обов’язками”,констатував він і закликав країни “проявити дух компромісу”.
А поки ООН намагається прискорити власні реакції, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський запропонував віддати Крим під мандат ООН з референдумом через 20 років. Офіційний Київ у відповідь нагадав, Крим – це Україна. Наступний крок – реакція Радбезу ООН. Теракти в Лівані Радбез обговорить 20 вересня на спеціальному засіданні, тобто, через два дні після події. Отже, відгуку ООН на пропозицію Сікорського варто очікувати 24 вересня, коли Радбез обговорюватиме вже ситуацію в Україні.
Нове бачення через Україну
Розширення є незворотнім, адже дивно виглядає, що в Радбезі не представлена найбільша демократія світу – Індія. Також немає цілого континенту – Африки, Південної Америки. Але якщо просто розширити кількість членів і не обумовити як бути, коли одна країна скоює збройний напад на іншу, якими можуть бути санкції, чи не варто взагалі скасувати право вето. Навколо цього точаться основні дискусії, припускає політолог Максим Яковлєв.
“На сьогодні в ООН мало інструментів покарання за порушення, зокрема, статуту ООН”, – наголосив він. Відсутність в ООН важелів упливу на Росію яскраво демонструє наслідки.
Тому варто очікувати 24 вересня цікавих ініціатив і по Україні. І від самої України. Водночас треба розуміти, що країна-агресорка може використати з вигодою для себе реформування ООН, наприклад, сприяти обранню до Радбезу лояльних до себе країн. Тому Києву варто активізувати дипломатичну роботу у цьому напрямку.