Країни-виробники нафти з групи ОПЕК+ ухвалили рішення залишити рівень видобутку «чорного золота» без змін.
Це відбулося на тлі значних геополітичних потрясінь, зокрема операції Сполучених Штатів у Венесуелі та стрімкого падіння світових цін на нафту. Коротка зустріч учасників ОПЕК+ пройшла без обговорення глибоких політичних криз, що впливають на кількох ключових членів.
Це рішення було прийнято після того, як ціни на нафту в 2025 році обвалилися більш ніж на 18%. Це стало найрізкішим річним падінням з 2020 року на тлі побоювань надлишку пропозиції.
Ситуація загострилася після того, як 3 січня Сполучені Штати здійснили операцію у Венесуелі, затримавши президента Ніколаса Мадуро. Лідер Білого дому Дональд Трамп заявив про намір Вашингтона взяти країну під контроль до формування нової адміністрації.
Нафтові ринки зараз визначаються переважно політичною невизначеністю, а не базовими факторами попиту та пропозиції, зауважує аналітик Хорхе Леон. ОПЕК+, очевидно, надає пріоритет стабільності, уникаючи активних дій у цей період.
Крім того, група зіткнулася з внутрішніми розбіжностями, як-от посилення напруженості між Саудівською Аравією та Об’єднаними Арабськими Еміратами через конфлікт в Ємені. Це спричинило найбільший розкол за десятиліття між колись близькими союзниками.
Інші виклики включають падіння експорту російської нафти через американські санкції, пов’язані з війною в Україні. В Ірані спостерігаються протести, а також загрози втручання з боку США, що додає нестабільності регіону.
Раніше вісім членів ОПЕК+ (Саудівська Аравія, Росія, ОАЕ, Казахстан, Кувейт, Ірак, Алжир і Оман) підвищували цілі з видобутку нафти на майже 2,9 мільйона барелів на день у 2025 році. Вони прагнули відновити частку ринку.
Проте восени 2025 року ці країни погодились призупинити збільшення видобутку в січні, лютому та березні через сезонне зниження попиту в північній півкулі. Коротка онлайн-зустріч 4 січня підтвердила цю політику, не торкаючись питання Венесуели.
Наступне засідання цих восьми країн заплановано на 1 лютого. У минулому ОПЕК вдавалося долати багато внутрішніх розбіжностей, віддаючи пріоритет управлінню ринком над політичними суперечками.
Венесуела володіє найбільшими світовими запасами нафти, що перевищують навіть родовища Саудівської Аравії. Однак через багаторічне неефективне управління та міжнародні санкції видобуток там різко скоротився.
Аналітики вважають, що значне відновлення видобутку в країні малоймовірне протягом багатьох років. Це може статись навіть попри обіцянки американських нафтових гігантів інвестувати мільярди доларів.
Напередодні військової операції США у Венесуелі в столиці Каракасі було чутно вибухи, а над містом кружляла американська авіація. Президент Трамп оголосив, що Мадуро з дружиною вже транспортують до Нью-Йорка, де його чекає суд за американськими законами, за словами генпрокурора США Пем Бонді.
Трамп підкреслив, що Штати «керуватимуть» Венесуелою до забезпечення «безпечного, належного і зваженого переходу». Після цього він відкрито заявив, що наступним пріоритетом його адміністрації стане Куба, вказуючи на спільність ситуацій та логічність «допомоги» кубинцям.
Наслідки дій американського лідера, ймовірно, не обмежаться Венесуелою. Його атака може бути інтерпретована як заява про право США на весь регіон.