У світі корпоративних розробок великі ІТ-проєкти перетворилися на дорогий експеримент. Дослідження McKinsey та Оксфордського університету показало: великі ІТ-проєкти в середньому обходяться на 45% дорожче за бюджет, тривають на 7% довше запланованих термінів і приносять на 56% менше користі, ніж очікувалося.
Водночас опитування великих компаній фіксують, що до 70% цифрових трансформацій не досягають поставлених цілей, і лише 12% бізнес-перетворень реалізують початкові амбіції.
При цьому попит на тих, хто вміє керувати складними змінами, тільки зростає. За даними Project Management Institute, світ потребуватиме до 30 мільйонів нових проєктних фахівців до 2035 року, інакше дефіцит управлінського таланту стане бар’єром для глобального зростання.
На цьому фоні особливо помітні управлінці, які не просто говорять про методології, а демонструють результат у цифрах. Один із них – Олексій Давиденко, Delivery Director, сертифікований менеджер проєктів (Project Management Professional – PMP) та член асоціації Hackathon Raptors. Олексій виступає на конференціях та ділиться своїм досвідом. Він є визнаним експертом у галузі управління проектами та побудови високоефективних команд для компаній зі списку Fortune 500.
За допомогою власної системи управління не раз перетворював складні ІТ-ініціативи у передбачувану, керовану роботу, і що важливо, забезпечував компаніям швидке зростання без втрати якості продуктів, що розробляються.
Від “будь-яких термінів” до чесних обіцянок
У класичному корпоративному сценарії пресейл живе сам собою: продавець пообіцяв “вісім тижнів”, а потім команда з’ясовує, що людей і компетенцій на це просто немає. Підсумок – переробки, конфлікти із замовником та втрачена маржа.
Олексій будує систему управління інакше. У його підході обіцянки жорстко прив’язані до реальних можливостей команд:
● Перед фіксацією термінів проводиться технічна перевірка (архітектура, інтеграції, критичні залежності).
● Оцінюється реальна доступність людей та швидкість їхнього виходу на проєкт.
● Заздалегідь узгоджуються SLA та критерії якості.
● Формується карта ризиків: що може піти не так і хто відповідає за реакцію.
“Ми спочатку чесно рахуємо сили, а вже потім називаємо дати”, – пояснює Давиденко. Цей підхід не сповільнює компанію, а навпаки – усуває дороговартісні перерахунки та переробки. Результати в цифрах підтверджують ефективність: портфель проєктів у 2019 році був закритий із перевиконанням цілі на 100%, а команда в одному з напрямків зросла втричі за півтора року без ескалацій та інцидентів.
Міжнародний розвиток компанії
Одним із ключових підтверджень високого міжнародного визнання та унікальної експертизи Олексія стало керівництво процесом створення та запуску центру розробки Trinetix у Польщі “під ключ”. У ролі Директора з доставки та операцій (Director of Delivery Operations) він забезпечив повний цикл масштабування бізнесу на європейському ринку: від глибокого аналізу локальної інфраструктури та кадрового потенціалу до впровадження комплексних операційних стандартів, систем найму та фінансового комплаєнсу.
Цей проект став стратегічним важелем для підвищення глобальної стійкості компанії, дозволивши диверсифікувати географічні ризики і забезпечити безперебійне надання високотехнологічних рішень для найбільших світових брендів і компаній зі списку Fortune 500.
Успішна реалізація міжнародного представництва такого масштабу наголошує на статусі Олексія як експерта світового рівня, здатного вибудовувати архітектуру управління та виробничі процеси, що відповідають найсуворішим міжнародним стандартам якості та довіри.
Інциденти, що не перетворюються на катастрофу
Окремий пласт досвіду Олексія – робота у високонавантаженому продуктовому середовищі, де щогодини простою критичної функції може коштувати десятки тисяч доларів. В одному з проектів він впровадив повноцінний процес incident management і перевів критичну частину моноліту на мікросервіси. Це дало два точні результати:
● час реакції на інциденти скоротився приблизно на 30%,
● кількість критичних збоїв зменшилася з двох на тиждень до одного на місяць.
На рівні світових трендів це виглядає особливо важливо: по тому ж дослідженню McKinsey вони оцінюють, що 17% великих ІТ-проектів виявляються настільки провальними, що можуть загрожувати існуванню компанії. Тобто мова іде не про “косметику”, а про здатність бізнесу пережити наступну кризу.
Отримана “школа безпомилковості” потім переноситься на портфельний рівень: інциденти та ризики розглядаються не як неприємна випадковість, а як керований процес із зрозумілими тригерами та власниками.
Чому це важливо для ринку
Багато дослідницьких звітів сходяться в одному: цифрові та бізнес-трансформації частіше зазнають невдачі, ніж досягають мети. Фінансові та репутаційні втрати вимірюються мільйонами, а іноді загрозою самої компанії.
На цьому фоні цінність лідерів, які вміють:
● чесно пов’язувати обіцянки з реальними ресурсами та масштабувати команди,
● вибудовувати єдиний ритм та стандарти роботи,
● перетворювати інциденти на керований процес,
стає не теоретичною, а цілком прикладною – і виявляється у перевиконаних цільових показниках, продовжених контрактах та зростанні довіри з боку клієнтів.
Кейс Олексія Давиденка показує, що передбачуваність – це не гальмо для швидкості, а її необхідна умова. В умовах, коли світ будує дедалі більше складних ІТ-систем і паралельно стикається з дефіцитом управлінського таланту, такий тип лідерства починає працювати як конкурентна перевага і для компаній, і для проєктів, які вони запускають.