Вчені зробили значне відкриття: під Північною Америкою знайдено фрагмент давно втраченої тектонічної плити. Цей уламок, названий “Піонер”, може відігравати ключову роль у спричиненні землетрусів у регіоні. Відкриття розширює наше розуміння складних геологічних процесів, що відбуваються під континентом.
Фрагмент “Піонер” вважається частиною давньої океанічної плити, яка зникла під північноамериканською плитою приблизно 30 мільйонів років тому. Наразі він “прилип” до дна Тихого океану і рухається на північний захід разом із Тихоокеанською плитою. Його розташування на півдні Каскадської зони субдукції робить його особливо цікавим для дослідників.
Це важливе геологічне утворення знайшли в так званому потрійному зчленуванні Мендосіно. Саме тут відомий Каліфорнійський розлом Сан-Андреас примикає до Каскадської зони субдукції. Уздовж розлому Сан-Андреас Північноамериканська та Тихоокеанська плити ковзають паралельно, тоді як у Каскадії океанічні плити Хуан-де-Фука та Горда занурюються під Північну Америку.
Каскадська зона, що тягнеться від мису Мендосіно в Каліфорнії до острова Ванкувер, є потенційним джерелом потужних землетрусів. За даними сейсмічної мережі Тихоокеанського північного заходу, тектонічні рухи тут здатні викликати поштовхи магнітудою 9 і вище. Існують припущення, що землетруси в цій зоні можуть навіть спровокувати події вздовж розлому Сан-Андреас, значно розширивши потенційну небезпеку.
Автор дослідження Девід Шеллі, геофізик із Геологічної служби США, підкреслює важливість нових даних. Він зазначив, що фрагмент “Піонер” суттєво збільшує площу контакту між тим, що фактично є Тихоокеанською плитою, і зоною субдукції. Це відкриття є ключовим кроком до розуміння взаємозв’язків між різними розломами.
Шеллі та його колеги досліджували потрійне зчленування Мендосіно, використовуючи унікальний метод. Вони аналізували крихітні низькочастотні землетруси та тремори – свого роду сейсмічні поштовхи, які виникають глибоко в земній корі та не відчуваються без чутливих сейсмометрів. Ці мініатюрні події, що часто відбуваються на найбільших розломах, дали змогу виявити напрямок тонких рухів тектонічних плит.
Аналіз показав, що ситуація в регіоні Мендосіно виявилася значно складнішою. Фрагмент “Піонер” є несподіваним залишком давньої плити Фараллон, яка почала субдукувати під Північну Америку ще 200 мільйонів років тому. Цей конкретний фрагмент не занурюється, а рухається боком щодо континенту, прилипнувши до Тихоокеанської плити.
Крім того, дослідники припускають, що фрагменти плити Горда, відколовшись від Північноамериканської плити, могли переміститися назад на плиту Горда, подібно до “тектонічної гарячої картоплі”. Можливо, вони знову занурюються під Північну Америку на меншій глибині. Цей феномен може пояснити, чому землетрус на мисі Мендосіно 1992 року, один із найбільших у регіоні, мав меншу глибину епіцентру, ніж очікували вчені.
Ці нові відкриття кардинально змінюють уявлення про тектонічні процеси під Північною Америкою. Вони підкреслюють необхідність подальших досліджень для кращого прогнозування сейсмічної активності та розуміння потенційних ризиків у цьому сейсмічно активному регіоні.