У перший тиждень вересня парламент не ухвалив оновлений законопроєкт про підвищення податків. Не вистачило двох голосів. Перед цим його підтримав комітет ВРУ з питань фінансів.
Нагадаємо, нещодавно прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що у держбюджеті 2025 року на цивільні потреби бракує понад 600 мільярдів гривень. В уряді заявили, що ці гроші потрібно буде шукати або у внутрішніх джерелах, або допрацьовувати угоди з партнерами, або в конфіскованих російських активах.
Знайти 15 “ярдів” і ні в чому собі не відмовляти
Суму, якої бракує, Денис Шмигаль назвав у доларах США. Це приблизно 15 мільярдів американських грошей. Про це він заявив на форумі “Україна 2024. Незалежність”.
Нагадаємо, раніше мова йшла про закриття цієї прогалини підвищенням податків. Також зазначимо, що цивільні видатки держбюджету фінансуються за рахунок іноземної фінансової допомоги.
Водночас дотичні до теми організації та громадські активісти пропонують розширювати пошук джерел фінансування.
Потреба у зовнішньому фінансуванні на 2025 рік ще збільшиться на $12−15 млрд і складе близько $35 млрд, розповідали учасники дискусії, котру організовував Центр економічної стратегії.
Якщо зосередитись і не викручувати руки підприємцям, не пресувати їх надмірними податками, а серйозно сконцентруватись на пошуку альтернативних джерел доходів, то перспектива все ж проглядається.
Скажімо, можливі потенційні джерела фінансування розкрила на згаданому заході заступниця міністра фінансів Ольга Зикова.
“Насамперед, це надходження від донорів. На 2025 рік вже є зобов’язання від ЄС на суму близько 12,5 млрд та програма МВФ, що складає приблизно $1,8 млрд. Решта фінансування є предметом переговорів, у яких також розглядається питання використання $50 млрд доходів від російських активів”, – зазначила пані Зикова.
Секретар комітету з питань бюджету у Раді Володимир Цабаль також запропонував власне бачення альтернативних заходів на противагу підвищенню податків.
“Звідки можна залучити додаткові кошти, якщо не підвищувати податки? Перший напрям енергетика. Вартість комунальних послуг у нас суттєво нижча за потенційні ринкові ціни. В результаті, як ті, хто може платити ринкову вартість, так і ті, хто не може, фактично сплачують однакову суму, яка не відповідає реальній ринковій ціні” – каже Володимир Цибаль.
Другий напрямок можна збільшити фінансування сектору безпеки і оборони за рахунок місцевих бюджетів. Частково ми вже це зробили, перенаправивши військовий ПДФО на безпеку і оборону.
Третій податковий комплаєнс. Значна частина платників не сплачує належні податки. Один з прикладів псевдофопи. Тому тут основне питання полягає в тому, щоб вибудувати ефективний контроль цих процесів”.
Провідна економістка групи Dragon Capital Олена Білан застерегла від підвищення податків на громадян та бізнес, оскільки це може призвести до зупинки та падіння середнього бізнесу.
“Наразі важко оцінити вплив запропонованих фіскальних заходів на економіку, тому що, по-перше, їх ще немає в фінальному варіанті, по-друге, це, мабуть, буде перша в історії України така масштабна зміна в оподаткуванні. Але можемо з упевненістю сказати, що, якщо ми оподатковуємо тільки тих, хто платить податки, це вплине на їхні доходи, на купівельну спроможність домогосподарств. Якщо ми притиснемо це внутрішнє споживання наступного року податками, то є питання, що буде джерелом економічного зростання”, – зазначила Олена Білан.
Не дочекавшись “плюса”, затвердили “мінус”
А тим часом, доки чиновники й профільні громадські активісти вирішуватимуть питання – чи протягувати ще раз через парламент підвищення податків, чи все ж шукати альтернативні шляхи додаткових надходжень, – Верховна Рада підтримала збільшення видатків на 500 млрд грн.
Це рішення отримало 301 голос підтримки, про що повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
У пояснювальній записці вказувалося, що проєктом пропонувалося скоригувати бюджет на 434 млрд грн, а саме: збільшити видатки на 500 млрд грн (з них для сектору безпеки і оборони на 495 млрд грн) та скоротити видатки та надання кредитів на 65,7 млрд грн.
Для покриття додаткових видатків передбачено збільшити доходи бюджету на 214 млрд грн та фінансування бюджету за борговими операціями на 220 млрд грн.
На думку ініціаторів, це дозволить збільшити граничний обсяг дефіциту держбюджету на 2,8% та граничний обсяг держборгу на 220 млрд грн.
Железняк також зазначив, що терміни підготовки до другого читання скорочені удвічі.
Тобто депутати поспішають. Закон мають ухвалити протягом вересня, щоби він набув чинності з 1 жовтня.