Військовий і колишній депутат від БПП Єгор Фрісов пропонує українським захисникам будувати підземні укріплення в прифронтовій зоні та по всій країні. Gazeta.ua розбиралася, хто в історії практикував підземні укріплення, та хто зараз їх використовує. Це доволі ефективний спосіб захисту своїх позицій, доки противник фізично не захопив простір над ними.
Підземні міста біля лінії фронту в Україні?
Колишній депутат та військовий, родом із Донецька, Єгор Фірсов пише щодо масованих ракетних обстрілів прифронтової зони.
Усі військові у тилу мають бути та працювати лише під землею
“Мене будуть вважати божевільним, але нам треба будувати підземні міста для військової інфраструктури. Монотонно, поступово. Але будувати. Особливо в 30-50 км від фронту. Розміщення резервного особового складу, складів, кадрів, харчувальні, навчальні зали, групи персоналу – усі військові у тилу мають бути та працювати лише під землею. Може, не тільки в прифронтових зонах, а по всій країні теж. Про поверхи, окремі будинки, відкритий простір треба забути. Зараз орки гатять ракетами по декілька разів на день по тилу у Донецькій області, цілячись в логістичні тилові пункти. Військового успіху ворог не має. Влучають по цивільному населенню. Але гатять по декілька разів на день. На сході є вигідні локації, куди ракетам влучити неможливо. За пагорбами, териконами, кар’єрними насипами. Там треба будувати інфраструктуру для військових. Це реально. Один із ізраїльських командувачів зізнавався, що для них викликають величезні складнощі саме підземні сховища у палестинців. Якісні та міцні укріпрайони на передовій і глибока інфраструктура у тилу, в 50 км зоні від фронту – це основа стійкості. Скільки б у ворога не було ракет, дронів та іншого зла, що вбиває – на поле бою це ніяк не впливатиме”, – пише військовий.
Як закопалися палестинці
Gazeta.ua розбиралася, у кого ще є досвід будувати підземні міста під час війни.
Як пише The Times of Israel, ЦАХАЛ оголосив в кінці року, що зруйнував основну мережу тунелів ХАМАС, приховану під містом Газа в Секторі Газа.
Підземна мережа терористів у Секторі Газа була пов’язана з будинками, офісами та квартирами-тайниками високопосадовців ХАМАС.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Ізраїль може стати моделлю для України” – посол Михайло Бродський
Наземне вторгнення Ізраїлю в Газу пролило світло, наскільки ця мережа величезна та довговічна. Деякі тунелі мають достатню ширину, щоб помістити проїзд автомобіля.
Єхія Сінвар, політичний лідер ХАМАС, заявив, що бойовики прорили 500 км тунелів під Сектором Газа, пише The Conversation.
Ізраїльські військові мають сайт, присвячений тому, що називають “підземним містом терору”, на якому стверджують, що ХАМАС побудував укріплені бетоном переходи з будівельних матеріалів, вкрадених із міжнародних пожертвувань, призначених для допомоги цивільним палестинцям Гази.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Україні пропонують ізраїльський аналог гарантій безпеки”- Павло Клімкін
Ізраїль каже, що багато входів у тунелі “заховані між школами, мечетями, лікарнями та іншими цивільними будівлями”. У 2014 році ізраїльські військові навіть повідомили, що знайшли вхід у тунель, захований у пральній машині в палестинському приватному будинку.
Бійці ХАМАС обладнали тунелі транспортними рейками, щоб переміщувати ракети в місця, де їх можна запускати з вогневих майданчиків, прихованих люками. ХАМАСівці також збудували спальні райони, вентиляційні та запасні шахти, медичні установи та командні центри під землею, зони, де є їжа, пальне, зброя та боєприпаси. Навіть є підземні зони для виробництва ракет. Уся мережа тунелів з’єднана дротовою телефонною системою та охороняється мінами та мінами-пастками.
Ізраїль розпочав масштабну військову операцію проти ХАМАС після атаки терористів на Ізраїль 7 жовтня, під час якої загинули близько 1200 осіб, переважно цивільних, і ще 240 стали заручниками.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ще кілька років війни: про що говорять у Пентагоні
В кінці року ЦАХАЛ підірвав основні входи до мережі тунелів в місті Газа і провів туди екскурсію для журналістів.
Професор ісламської історії Дартмутського університету Браян Глін Вільямс пише в The Conversation, що в Іраку угруповання “Ісламська держава” теж створило величезну підземну фортецю-тунель для захисту міста Мосул.
Тунельна війна зменшує багато переваг противника в небі
“Тунельна війна зменшує багато переваг противника в небі. Сильніший і досконаліший атакуючий не має переваги, яку дають йому нові технології. Закопування дає перевагу захисникам, прихованим під землею”, – пише Вільямс.
Історія підземної війни
Використання підземних тунелів під час війни не є чимось новим, пише для The Conversation професор порівняльних військових досліджень Авіаційного університету, США, Пол Спрінгер.
Використання тунелів – звичайний аспект війни протягом тисячоліть. Стародавні армії під час облоги прокладали тунелі як засіб для послаблення добре укріплених позицій. Це зазвичай вимагало від інженерів будівництва довгих проходів під стінами чи іншими перешкодами. Обвалення тунелю ослаблювало укріплення. Якщо вчасно атакувати, штурм відразу після прориву міг призвести до успішного взяття позиції ворога, що захищається.
Римські війська значною мірою покладалися на складні інженерні методи, такі як встановлення арок у тунелі, які вони будували під час облоги. Римські захисники також вдосконалили мистецтво копання контртунелів, щоб перехопити ті, якими користувалися нападники. Проникаючи у ворожий тунель, вони заповнювали його їдким димом, щоб вигнати ворога, або раптово атакували копачів, які нічого не підозрювали.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Залужний б’є на сполох: як змінюється підтримка України
Успіх прокладки тунелів під укріпленнями спонукав європейських інженерів у Середньовіччі до розробки способів перешкодити цій тактиці. Вони будували замки на скельних фундаментах, роблячи будь-які спроби копати під ними набагато повільнішими, і оточували стіни ровами з водою, щоб тунелі були набагато глибшими.
Хоча прокладання тунелів залишалося важливим аспектом облог протягом XIII століття, згодом його замінили введенням порохової артилерії, яка виявилася більш ефективним способом пробивання укріплень.
Однак до середини ХІХ століття прогрес у видобутку корисних копалин і будівництві тунелів призвів до відродження підземних методів ведення війни.
Через те, що у ХХ столітті у військових діях все більше покладалися на літаки, військові стратеги знову звернулися до тунелів, які неможливо помітити з неба, та які захищені від бомб.
Під час Першої світової війни були спроби прокласти тунелі як засіб для раптових атак на західному фронті, потенційно обходячи систему окопів ворожої сторони та залишаючись непоміченими з повітря.
Під час Другої світової війни японські війська в окупованих районах Тихого океану будували розгалужену мережу тунелів, щоб зробити свої сили практично несприйнятливими до атак авіації та морських бомбардувань. Зрештою американці вдалися до використання фугасів, щоб зруйнувати входи в тунелі, заблокувавши тисячі японських солдатів усередині.
Українські партизани з УПА протягом 1940-1950-х успішно ховалися від в підземних укриттях “криївках” від сил радянського НКВД
Українські партизани з УПА протягом 1940-1950-х успішно ховалися в підземних укриттях “криївках” від сил радянського НКВД.
Мережа тунелів “В’єтконгу” під час в’єтнамської війни, особливо в околицях Сайгону, була невід’ємною частиною партизанської стратегії в’єтнамців та залишається популярною туристичною атракцією до сьогодні. Деякі з тунелів були достатньо великими, щоб розмістити госпіталі та казарми, і достатньо міцними, щоб витримати все, окрім ядерного бомбардування. Тунелі не тільки захищали від американської авіації, але теж сприяли атакам у стилі “вдар і втечи”.
У ХХІ столітті тунелі використовують переважно для сприяння діяльності терористичних організацій. Під час вторгнення США в Афганістан військові незабаром виявили, що “Аль-Каїда” укріпила мережу тунелів, які з’єднували природні печери в гірському регіоні Тора-Бора. Терористи не тільки приховували переміщення військ і запасів, а й виявилися непроникними для практично всіх видів зброї в арсеналі коаліції під проводом США. Комплекси включали системи фільтрації повітря для запобігання хімічному зараженню, а також величезні складські приміщення та складне обладнання зв’язку.
Багато тунелів, які сьогодні використовують українські захисники для захисту країни, збудовані в епоху холодної війни.
Одеса має мережу катакомб, яка простягається на 2500 км
Українські міста мають системи тунелів, деякі з них сягають століть. Наприклад, Одеса має мережу катакомб, яка простягається на 2500 км. Їх почали будувати для видобутку вапняку, і на сьогодні немає задокументованої карти повної протяжності тунелів.
Армія Ізраїлю виявила найбільший підземний завод із виробництва зброї у Секторі Гази. Підземні майстерні використовувалися для виробництва ракет великої дальності.