Після трьох тижнів плавання у відкритому океані о другій ночі 12 жовтня 1492 року вахтовий матрос каравели “Пінта” Родріго де Тріана побачив землю – острів Волтінга у Багамському архіпелазі. Він став першим із десятка островів, відкритих у першій експедиції Христофора Колумба. Їх він вважав частиною Східної Азії, до якої він начебто прокладав маршрут.
З падінням під натиском осман Константинополя у 1453 році, торговий шлях в Індію за прянощами і шовком, який раніше пролягав суходолом через Близький Схід, для європейців ускладнився. У пошуку нових маршрутів найбільшого успіху досягли португальці, які з початку XV ст намагались обігнути Африку.
Альтернативний маршрут в Індію португальському королю Жуану II запропонував генуезець Колумб – досвідчений торговий агент, що багато років провів у плаваннях Середземномор’ям, бував в Ісландії і Західній Африці, й кілька років жив у Лісабоні. Не маючи системної освіти, він самотужки вивчив астрономію, географію і вважав, що лише Атлантичний океан відділяє Європу від Індії, до якої можна доплисти, рухаючись на захід. Базуючись на помилкових розрахунках радіусу Землі та хибних уявленнях про розмір Євразії, Колумб казав, що відстань від Канарських островів до Японії – 3700 км. Це в шість разів менше реальної. Жуан II відкинув пропозицію Колумба.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Королівське подружжя вигнали з країни іудеїв
Незважаючи на багаторічні невдачі, надії реалізувати намір Колумб не втрачав і спорядив брата Бартоломео в Англію і Францію. Того прийняли при дворах, але успіху він теж не досяг. Сам Колумб домігся аудієнції у кастильської королеви Ізабелли. Скликана королевою рада картографів, мореплавців, науковців і астрологів відхилила проект Колумба як абсурдний. Проте через 2,5 роки, коли іспанці підкорили останній мусульманський анклав на Піренеях, до нього знову повернулись. Окрилені перемогою, Ізабелла Кастильська і її чоловік Фернандо Арагонський прийняли Колумба у щойно завойованій Гранаді, погодивши експедицію.
На зібрані невеликі гроші найняли три посередні кораблі невеликої тонажності. Після короткої підготовки 3 серпня група у складі 90 осіб вирушила з порту Палос-де-ла-Фронтера в Андалузії. Через шість днів досягла Канарських островів, де зробила зупинку, і 6 вересня вирушила у плавання на захід.
На 21-й день плавання, 7 жовтня, у небі помітили зграї птахів і Колумб змінив курс корабля, щоб слідувати ними. Рішення виявилось правильним і вночі 12 жовтня 1492 року вахтовий матрос Родріго де Тріана побачив сушу.