17 квітня віряни вшановують пам’ять преподобного Симеона Перського.
Симеон був людиною глибокої віри та подвижницького життя. Він очолював християнську громаду в період, коли сповідання християнства в Персії супроводжувалося жорстокими гоніннями. Віруючі зазнавали переслідувань за відмову зректися своєї віри, і духовні лідери часто ставали першими жертвами.
Преподобний Симеон проявив непохитну стійкість у вірі. Навіть перед судом і жорстокими тортурами він не зрікся Христа і прийняв мученицьку смерть. У християнській традиції його подвиг вважається символом мужності, смирення і відданості Богу до кінця.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Провідний тиждень: коли поминаємо покійних родичів і що зробити перед походом на кладовище
Прикмети
Дощ у цей день – до вологого, дощового літа та “сирої” весни.
Багато сережок на вільсі – до гарного врожаю вівса та ячменю.
Чути цвіркунів – весна вже справжня, час починати активні польові роботи.
Чого не можна робити, а що варто
Особливо суворо не вітаються сварки, лайка та будь-які прояви агресії. У цей час вважається недоречним відмовляти людині в допомозі, заздрити, поширювати плітки або ображати когось – зокрема, тварин і бджіл, до яких у народній традиції ставилися з особливою повагою.
Цього дня шанують бджіл і працю бджолярів: саме тепер зазвичай вивозять і встановлюють вулики на пасіках, відкриваючи новий сезон бджільництва.
У період після Великодня важливо не лише дбати про врожай, а й дотримуватися духовних звичаїв.
У народі кажуть: “На город – після свят”. За традицією, землю не чіпають у Світлий тиждень, аби не тривожити її в дні великої радості. Городні роботи починають після Радониці. Саме з цього дня, за звичаєм, дозволено сіяти, садити й перекопувати. Вважається, що роботи, розпочаті після Радониці, приносять добрий урожай і Божу ласку.