“Минулого тижня Cossack провів важливу рятувальну операцію під носом у ворога. Врятувати полонених вдалося саме в той момент, коли цих нещасних людей збиралися віддати в безстрокову неволю. Це доводить, що довга рука британської морської величі може бути застосована не лише щодо ворогів, а й до вірних друзів”, розповів про звільнення заручників із німецького нафтового танкера Altmark перший лорд Адміралтейства Вінстон Черчилль під час виступу в Лондоні 23 лютого 1940-го. Операцію біля південного узбережжя Норвегії 14 лютого 1940 року провела команда британського есмінця Cossack.
З початком Другої світової війни німецькі військові кораблі нападали на цивільні судна країн антигітлерівської коаліції. На півдні Атлантичного океану такою діяльністю активно займався лінкор Admiral Graf Spee. Протягом вересня-грудня 1939 року він захопив 11 британських торгових кораблів. Лінкор супроводжував нафтовий танкер Altmark. Його обладнали кулеметами й посилили екіпаж 20 матросами, двома радистами й офіцером. На танкер доставляли полонених моряків.
Британський флот вистежив Admiral Graf Spee і затопив його біля берегів Південної Америки. А от знайти полонених моряків не вдалося. Altmark зміг приховано переміщатися просторами Атлантичного океану. Та через зменшення запасів палива капітан Генріх Дау таки був змушений вести судно в Німеччину.
Він розраховував оминути британські судна, рухаючись торговим маршрутом і через територіальні води нейтральної Норвегії. Там кілька норвезьких кораблів зупиняло німецький танкер, але після поверхового огляду пропускало.
Та радіопереговори норвежців із танкером Altmark засікли британські бойові кораблі, що перебували неподалік. Вони одразу відправили на перехоплення німецького судна три есмінці. Уже в територіальних водах Норвегії Cossack дав попереджувальний постріл, вказуючи німецькому судну зупинитися.
Натомість капітан Дау завів Altmark до Йоссінг-фйорду. Туди його супроводжували два норвезькі міноносці, один із яких перекрив прохід до бухти. Туди ж підтягнулися ще два норвезькі сторожові кораблі, які отримали вказівку не проводити огляду німецького танкера, але й не чинити спротиву британцям. Капітан Cossack Філіп Віан повідомив про ситуацію в Лондон. Звідти прийшла вказівка звільнити полонених.
Тоді есмінець наблизився до норвезького судна, яке перекривало вхід до фйорду. Віан переконав капітана-норвежця разом оглянути трюми Altmark і перевірити інформацію про полонених. Той погодився і перейшов на британський корабель.
Близько опівночі Cossack наблизився до німецького танкера. Той намагався протаранити есмінець, але британці уникли удару та пришвартувалися до борту Altmark. Рейдова група британського судна перейшла на танкер. Почалася перестрілка, в якій загинуло семеро німецьких моряків. Один британець отримав поранення. Кілька німців вистрибнуло за борт. Один із них загинув, решту дістали з води живими.
З трюму танкера на борт британського корабля перейшло 299 бранців. 17 лютого їх доставили до шотландського порту Лейта.
Альтмаркський інцидент став приводом для вторгнення вермахту в Норвегію. Це сталося в ніч на 9 квітня 1940 року. У Берліні заявили, що Норвегія потребувала захисту від військової агресії з боку Великої Британії та Франції.
14 лютого 1530-го іспанські конкістадори на чолі з Нуньйо де Гусманом спалили правителя імперії Пурепеча нині територія Мексики Тангаксуана II. Його держава була друга за могутністю після імперії ацтеків, яких іспанці підкорили 1521-го. Тоді Тангаксуан II прийняв католицизм під ім’ям Франциск і намагався зберігати незалежність. Після його страти розпочався період іспанського панування, який тривав до проголошення незалежності Мексики 1821 року.
15 лютого 1965 року на Вежі миру в Оттаві вперше підняли нинішній прапор Канади. Ініціював зміну стягу прем’єр-міністр Лестер Боул Пірсон (18971972). На нього вплинула відмова єгипетського уряду від канадських миротворчих сил. Причина прапор Канади. На ньому тоді було зображення офіційного стяга Великої Британії, яка була однією з учасниць війни в Єгипті. Пірсон поставив завдання створити прапор, який був би виключно канадський. Тоді з’явився стяг із кленовим листком.
16 лютого 1852-го в місті Саунт-Бенд в американському штаті Індіана ковалі з родини німецьких переселенців, 26-річний Генрі й на п’ять років молодший Климент Студебекери, заснували компанію з виробництва кінних фургонів. Якість техніки Studebaker оцінили в уряді й замовляли транспорт для армії США. 1904 року Studebaker почала випускати легкові автомобілі й вантажівки. Під час обох світових воєн їх активно використовували армії країн, які протистояли Німеччині.
“Деякі з подій розкривають майже середньовічну дикість і прораховану жорстокість, які вийшли далеко за межі принципів ведення війни. Чудовий тактик, але посередній стратег, Милошевич здійснював свої амбіції за рахунок страждань тих, хто був проти нього або становив загрозу його особистій стратегії влади”,
заявила головний прокурор гаазького трибуналу Карла дель ПОНТЕ 12 лютого 2002-го, розпочинаючи процес над колишнім президентом Югославії, 60-річним Слободаном Милошевичем. Його звинуватили в злочинах проти людяності та геноциді боснійців. Заарештувала політика сербська поліція в нього вдома в Белграді у квітні 2001-го. За розпорядженням прем’єр-міністра Милошевича передали Міжнародному трибуналу з воєнних злочинів у колишній Югославії. Він помер до закінчення розгляду справи в тюремній камері в Гаазі 2006-го
70 кілотонн таку потужність мала перша французька дослідна ядерна бомба “Блакитний тушканчик”, яку підірвали на полігоні в Алжирі 13 лютого 1960 року. Була більша за вже випробувані зразки американських, радянських і британських бомб, які мали по 2025 кт. У Алжирі французькі військові здійснили ще майже 20 підземних і наземних ядерних вибухів. 1966-го перенесли випробування на острови Тихого океану