Сильна посуха в Іраку дала німецьким і курдським археологам змогу дослідити 3400-річне місто бронзової доби, яке десятиліттями перебувало під водою Мосульського водосховища.
Через різке падіння рівня води на березі водосховища знову з’явилися залишки стародавнього міста Кемуне. Археологи отримали лише короткий проміжок часу для рятувальних розкопок, пише DW.
“Я бачила на супутникових знімках, що рівень води падає, але не було зрозуміло, коли він знову підніметься. Тож у нас був невідомий часовий проміжок”, – розповіла німецька археологиня та молодша професорка Фрайбурзького університету Івана Пульїз.
Дослідники вже працювали на цьому місці. У січні та лютому 2022 року команда сім тижнів вивчала місто бронзової доби, після чого його знову повністю затопило. Ще під час посухи 2018 року археологи знайшли неподалік палац, схожий на фортецю, на невеликому пагорбі з великою терасовою стіною.
Пульїз разом із курдським археологом і директором Курдистанської археологічної організації Хасаном Ахмедом Касімом та професором археології Тюбінгенського університету Петером Пфельцнером організувала нову рятувальну експедицію. Німецькі та курдські фахівці поспіхом сформували команду, щоб дослідити й задокументувати якомога більшу частину пам’ятки.
“Звичайно, ми мали великі надії. Виходячи з того, що ми знайшли у 2018 році, ми знали, що це місце може принести цікаві знахідки. Але ми не знали, що саме ми знайдемо цього разу”, – зазначила Пульїз.
Розкопки принесли нові масштабні відкриття. Археологи виявили масивне укріплення зі стінами та вежами, яке оточувало місто, а також великий багатоповерховий склад із запасами.
Розміри складської будівлі свідчать про те, що там могли зберігати величезні обсяги товарів. Це також вказує на існування розвиненої системи постачання та на контроль міста над навколишньою територією.
“Самі розміри цієї будівлі показують, що в ній мала зберігатися величезна кількість товарів. І ці товари спочатку потрібно було виробити та доставити туди”, – пояснила археологиня.
Попередні результати дають дослідникам підстави припускати, що великий міський комплекс може бути стародавнім Зачіку. Це був важливий центр імперії Мітанні, яка існувала приблизно у 1550-1350 роках до нашої ери та контролювала значну частину північної Месопотамії й Сирії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи знайшли в Болгарії особисту печатку візантійської імператриці
Стіни та фундаменти споруд збереглися напрочуд добре, хоча їх звели з необпаленої саманної цегли, яка десятиліттями перебувала під водою. Археологи припускають, що збереженню міг сприяти потужний землетрус близько 1350 року до нашої ери. Після руйнування будівель уламки могли накрити нижні частини стін і захистити їх.
Однією з найважливіших знахідок стали п’ять керамічних посудин із понад 100 клинописними табличками. Їх могли використовувати як своєрідний архів.
“Коли ви думаєте, що ці глиняні таблички – які не обпалювали, вони просто з твердої глини – так довго перебували під водою, вижили і, сподіваємося, незабаром їх зможуть прочитати філологи, то це справжня сенсація”, – сказала Пульїз.
Таблички датують середньоассирійським періодом. Їх створили невдовзі після руйнівного землетрусу, коли люди могли знову почати заселяти руїни стародавнього міста. Клинописні тексти можуть допомогти дослідникам вивчити занепад Мітанні та початок ассирійського правління в регіоні.
Мітанні залишається однією з найменш досліджених держав давнього світу. У період розквіту в середині другого тисячоліття до нашої ери її територія простягалася від узбережжя Середземного моря через сучасну Сирію до півночі сучасного Іраку.
Правителі Мітанні підтримували активні контакти з єгипетськими фараонами та вавилонськими правителями. Близько 1350 року до нашої ери імперію завоювали сусідні хетти та ассирійці.
Причини падіння міста та остаточного занепаду Мітанні залишаються невідомими. Для подальшого вивчення імперії археологам потрібно дослідити її ймовірний центральний регіон у сучасній північній Сирії, але багаторічна війна поки не дозволяє проводити там масштабні розкопки.
Поховання двох дітей знайшли археологи у храмі Святого Пантелеймона в селі Шевченкове Галицького району на Івано-Франківщині.
У церкві розпочали реставраційні роботи. У процесі реставратори знайшли поховання.