7 грудня обраного президента США прийматимуть у Франції. Дональд Трамп заявив, що хоче бути присутнім на відкритті відреставрованого після пожежі собору Паризької Богоматері. Політичних причин візиту він не назвав, тому складається враження, що йдеться лише про емоції. Щоправда, серед тих, хто віддав за нього свої голоси, багато католиків. Їм леститимуть ці відвідини однієї з найбільших католицьких святинь.
Але інтриги додає і відмова папи Франциска І полишати заради торжества Корсіку, де він перебуває з візитом.
Ставка на Францію?
Перша закордонна поїздка обраного президента США цікава тим, що Дональд Трамп до інавгурації може діяти і говорити більш-менш розкуто. Це надає йому перевагу, бо ні до чого не зобов’язує, на відміну від співрозмовників. Трамп як обраний президент може похвалити Макрона за “пророблену серйозну роботу”. Чи означатиме це добрі стосунки з Макроном після інавгурації Трампа? Не обов’язково.
На захід запрошені лідери понад 50 держав світу, котрі, як і президент Емманюель Макрон, спробують особисто налагодити стосунки з новим американським президентом. Для Трампа у відродженні собору є певний символізм, адже згорів він у квітні 2019 року, а нині постав наново, як і сам Трамп, котрому, після програшу на виборах, пророкували ув’язнення і забуття.
Але є ще один аспект, на який вказує CNN. – конкуренція з чинним президентом США Джо Байденом, котрий здійснює історичний візит до Анголи, щоб підкреслити відданість Вашингтона країнам Африки на південь від Сахари.
Команда Дональда Трампа і під час першої каденції приділяла мало уваги африканським справам. Тріумфально-символічне повернення у велику політику на церемонії у Парижі для Трампа стане вдалим щитом від можливих порівнянь із Байденом не на його користь. І Макрон, котрий надав Трампу таку нагоду, не залишиться без презенту: на посаду посла США у Франції майбутній президент запропонував Чарльза Кушнера свекра своєї дочки Іванки. Офіційний Париж має поцінувати вибір, адже такий посол – член родини Трампів.
У самій Франції запрошення Трампа оцінюють як імпульсивний жест на кшталт дострокових парламентських виборів. І, як і вибори, він може бути невдалим, бо до суботи, 7 грудня, уряд Мішеля Барньє ризикує зникнути.
Прохідні й непрохідні
Дональд Трамп продовжує дивувати американців своїми висуванцями на високі посади. Після невдачі з Метом Гетцем, котрий на тлі сексуального скандалу відмовився від посади генпрокурора, він мав би пильніше вивчати досьє кандидатів, але ні – озвучуються нові прізвища на посади, які викликають збурення навіть серед республіканців. Так, найбільшим здивуванням після Тулсі Габбард як майбутньої очільниці Нацрозвідки США став кандидат у директори ФБР Кеш Патель.
По-перше, чинного керівника Бюро Крістофера Рея призначав сам Трамп у 2017 році. Тому в американських ЗМІ припускають, що той поплатився посадою за обшук у будинку Трампів у Мар-о-Лаго у справі незаконного вивозу президентом США секретних документів.
По-друге, все, чим поки проявив себе Патель – це серія дитячих книжок про злочинне відсторонення від влади короля Дональда хижою Хілларі та підтасовку виборів на користь Сонного Джо. Крім того, Патель написав книгу і для дорослих – про гангстерів в уряді США. Скоріш, саме ця книга і стала найкращим рекомендаційним листом, бо у ній Патель розповідає, як чиститиме Капітолій загалом і мін’юст зокрема від “бандитів глибинної держави”, котрі жодних виборних посад не займають, але контролюють усе.
“Кров вища за фракцію”
Не менш цікавими є й інші номінації. Мільярдеру Массаду Булосу переможець виборів запропонував бути його радником з близькосхідних питань. Усе б нічого, але Булос є свекром ще однієї доньки Трампа, Тіффані. “Він блискучий переговорник”, – заявив Дональд Трамп.
Обраний президент США не боїться показати залежність від родини, а також – що не збирається змінювати свої звички на догоду чиїмось уявленням. За першої каденції донька Іванка і її чоловік Джерард Кушнер були радниками президента США. Утім, після рішення Джо Байдена помилувати сина “родинні цінності” вочевидь стають трендом американської внутрішньої політики.
У футуристичній кінотрилогії “Дивергент” світ майбутнього будується на гаслі “Фракція вища за кров”, що частково відповідає лібералізму часів Джо Байдена. Схоже, зараз це гасло змінюється на дзеркальне – “Кров вища за фракцію”.
Позиція сили
А що вище за все у зовнішній політиці? Логічно, що інтереси США. Обраний президент пообіцяв “пекло небачене” ХАМАСу, якщо ізраїльські заручники не повернуться додому якнайшвидше. А канадському прем’єру Джастіну Трюдо, котрий поспішив 30 листопада зустрітися особисто з обраним президентом США, той пригрозив митами через міграцію. А у відповідь на заперечення, що це вб’є економіку Канади, порадив приєднатися до Сполучених Штатів.
Насправді всі кроки і рішення Трампа виконують одну мету, – приховати, що він насправді робитиме на посаді президента. Адже нині цим планам легко завадити. Однак про обраного президента США зрозуміло, шо він – здивує.
“Це буде найбільш трансформаційне президентство, можливо, з моменту заснування країни, – заявив соратник Трампа Ілон Маск. – Ми збираємося струсонути ситуацію. Це буде революція”.