Професійне вигоряння стало актуальною проблемою в сучасному світі, яка впливає на фізичний, емоційний стан людини. Воно не лише знижує працездатність, але й може серйозно нашкодити здоров’ю. Разом із Tева в Україні розповідаємо про ознаки та причини професійного вигоряння.
Ознаки професійного вигоряння
Першим дослідником синдрому вигоряння вважають американського психолога Герберта Фрейденберга. Він опублікував статтю “Вигоряння персоналу” на основі власних спостережень за роботою волонтерів і медичних працівників у безкоштовній клініці для наркозалежних. Термін “вигоряння” психолог використав, щоб описати стан емоційного, розумового та фізичного виснаження персоналу.
2019-го ВООЗ внесла професійне вигоряння до Міжнародної класифікації хвороб як синдром, що виникає внаслідок хронічного стресу на робочому місці.
Основні ознаки вигоряння:
● постійна втома, яка не зникає після відпочинку чи відпустки
● відчуття виснаження, втрата енергійності
● виникають негативні та песимістичні думки про роботу
● знижується працездатність, професійна самооцінка
● фізичні симптоми: головний біль, проблеми зі сном, розлади травлення
Професійне вигоряння часто спостерігається у представників професій, які передбачають постійний контакт з людьми.
У моєму житті була лише робота
Gazeta.ua поговорила з трьома українцями, які на умовах анонімності розповіли свої історії професійного вигоряння.
Катерина, 37 років, шеф-редакторка
– Прийшла на цю посаду 2022-го. З кожним тижнем обов’язків ставало все більше: нові напрями, співпраці, партнери. Відчувала, що роблю потрібну справу. Хоча через велике навантаження інколи сиділа на роботі до 21-ї, часто працювала у вихідні. Хотілося довести, що з усім можу впоратися. Коли вперше за два роки вирішила взяти повноцінну відпустку, то відпочити все одно не вдалося мені постійно дзвонили щось уточнити, порадитися. Зрозуміла, що жити в такому ритмі я більше не можу. На роботу не хотілося повертатися. Попросила керівника переглянути моє навантаження, але отримала відмову. Тому почала шукати нову роботу, бо здоровʼя важливіше, ніж посада. На співбесіді поставила умови: після 19:00 на робочі дзвінки не відповідаю, у вихідні не працюю.
Лілія, 29 років, художниця, викладачка онлайн-курсів
– Мені подобалося працювати з дітьми, вчити їх чогось нового. Але з часом навантаження зросло і робота перестала приносити задоволення. Постійне спілкування з дітьми стомлювало. Дратувало, що по кілька разів на день доводиться розказувати те саме. Інколи не могла змусити себе проводити заняття, було таке, що скасовувала їх за кілька хвилин до початку. Програми підтримки ментального здоров’я у мого роботодавця є, але вони доступні лише співробітникам, які працюють повний день. Боротися з вигорянням довелося самій. Майже вдвічі скоротила кількість робочих годин, записалася на ІТ-курси. Життя стало цікавішим, додалося сил та енергії.
Олег, 45 років, програміст
– У сфері ІТ понад 10 років. Спочатку мені навіть подобалося працювати понаднормово, брати додаткові проєкти. Мотивувала зарплата – придбав квартиру, машину. Але згодом відчув, що більше так не можу. У моєму житті була лише робота, навіть уночі снилася. Став дратівливим, зривався на колег. Довелося звернутися до психолога, а потім поговорити з керівником. На роботі мені запропонували піти на два місяці у відпустку, зарплату продовжили виплачувати. Це допомогло відновити сили. Тепер працюю по 8 годин на день, додаткових проєктів не беру. Почав практикувати йогу – це заспокоює, допомагає зібратися з думками, налаштуватися на роботу. Також ходжу до спортзалу, басейну. Вихідні проводжу з рідними та друзями.
*Як ми шукали героїв: Gazeta.ua провела анонімне опитування читачів за власною базою контактів: чи знайомі їм прояви професійного вигоряння? Людям, які надали найбільш розгорнуті відповіді, запропонували поділитися історіями для спецпроєкту. У лонгріді вказали імʼя, вік і професію, які зазначили герої.
Навантаження, рутина і відсутність балансу
Перебуваючи у стані професійного вигоряння, людина втрачає інтерес до роботи, не відчуває задоволення, немає енергії виконувати завдання. Наслідком вигоряння може бути розвиток депресії, що потребуватиме тривалого лікування.
Що може стати причиною професійного вигоряння
1. Відсутність балансу між роботою та особистим життям
Робота стає пріоритетом, власні інтереси та захоплення відходять на другий план. Людина починає працювати понаднормово, нехтує повноцінним відпочинком, спілкуванням із рідними, друзями.
2. Високе навантаження, інтенсивність роботи
Постійні дедлайни, великі обсяги завдань та високі очікування керівництва можуть викликати стрес.
3. Нечіткі обов’язки, рутина
Людина перебуває у постійному стресі, бо чітко не розуміє своїх обовʼязків, очікування керівництва, ролі в команді. Рутинні завдання теж можуть стати причиною вигоряння, бо виснажують емоційно.
4. Конфлікти в команді, відсутність підтримки колег
Це впливає на самооцінку працівника і може призвести до вигоряння.
5. Несправедливість
Наявність улюбленців у команді, нерівномірне розподілення навантаження, несправедлива оплата праці це все сприяє професійному вигорянню.
Щоб не допустити професійного вигоряння, потрібно дослухатися до себе, визнавати наявність проблем, знаходити час на відпочинок і хобі. Контролювати фізичний стан організму – достатньо спати, повноцінно харчуватися, не нехтувати фізичною активністю. Натомість роботодавці повинні стати найпершими помічниками працівників і допомогти запобігти професійному вигорянню.