“Пропала грамота”, “Запопожець за Дунаєм” і сотні інших фільмів: актор Федір Стригун 60 років не покидав сцену

Сьогодні святкує день народження народний артист та режисер Федір Стригун. Йому виповнилося 82 роки.

З них 60 присвятив сцені. За цей час зіграв сотні ролей в кіно та театрі. Відомий за фільмами “Пропала грамота”, “І в звуках пам’ять відгукнеться…”, “Запорожець за Дунаєм”, “Дударики”, “Камінна душа” та інші.

Стригун родом із села Томашівка Уманського району, що на Черкащині. Його батьки були колгоспниками.

“Ми були вихідцями із села. Я пережив із батьками Голодомор 1947 року. Нас корова Рябушка врятувала. Поняття корови і мами – майже однакове. Пас її змалку. Коли холодно було, голову до неї її тулив, а вона дихала теплом. У мене голова завжди працювала. Це від батька. Мама в мене емоційна, збуджена завжди, а тато був практик. Він із литовців, вікінгів”, – говорив Стригун.

Після школи Федір Миколайович закінчив акторський факультет Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Грав в театрах Запоріжжя та Львова, знімався в кіно.

Найбільше часу, 50 років, присвятив Львівському театру ім. Марії Заньковецької. Поставив чимало спектаклів: “Хазяїн”, “Суєта”, “Житейське море”, “Гайдамаки”, “Маруся Чурай”, “Народний Малахій” та “Маклена Ґраса”, “Мазепа”, “Ромео і Джульєтта”, “Гамлет” та інші. Паралельно викладає на акторському відділенні філологічного факультету Львівського національного університету.

За роботою актор не забуває про родину. Стіни його гримерки завішані фото його і дружини актриси Таїсії Литвиненко. Пара познайомилася студентами.

“Після школи поїхав у театральний інститут і першою зустрів у коридорі Тасю. Вона підійшла до мене: “О, який вродливий хлопчик! Ти поступиш”. Так ми познайомилися. Я ходив у театр Франка на її вистави. А потім вона десь зникла. У мене були дівчата, я гуляв – був гарний хлопець. А якось Тася зайшла в гримерку і запросила працювати в Запорізькому театрі. Я поїхав за нею. Вона вже була замужем. Але ми разом кожен вечір були зайняті у виставах. Молоді, гарні. Забували, що ми на сцені”, – згадував актор.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Український режисер потрапив в реанімацію

Подружжя виховали сина Назара Стригуна. Йому 49 років. Теж актор.

“Мій батько підняв театр на висоту, яка Києву і не снилася, вважає те­атр однією сім’єю, родиною. Але я ніколи не стикався із відкритою заздрістю через це. Одного разу один високопосадовець був щиро здивований, що мої бать­ки не мають ані машини, ані за­міського будинку: “Як то, Стри­гуни не мають хати за містом? І машини не мають? Він же ж ке­рує таким театром!”, – згадував в інтерв’ю Назар Стригун.

За віддану працю Федір Стигун отримав чимало нагород. Став лауреатом Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, премії ім. І. Котляревського та премії ім. М. Садовського. Отримав орден “За заслуги” I, II, ІІІ ступеня. Орден Ярослава Мудрого IV ступеня і V ступеня.