“Путін на Алясці ще раз сказав, що війна не закінчиться, доки не будуть усунені першопричини, а це наше з вами існування. Тому якщо припинимо боротися, то нас як українців просто не буде”, – сказала правозахисниця Олександра Матвійчук, керівниця громадської організації “Центр громадянських свобод” під час панельної дискусії “Культурна дипломатія: шляхи розвитку” у рамках восьмого фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage. Матеріал про нього можна прочитати у журналі “Країна”.
“Росія свою культуру інструменталізує. Вона використовує її як зброю для асиміляції, просування потрібних наративів і домінування у сферах, де працює невійськовими методами. Ми це бачимо на окупованих територіях. У Херсоні спочатку з’являлися російські танки, а потім банери з Пушкіним. Це були фактично нові дорожні знаки, якими Російська імперія маркувала захоплені нею території. У нас увагу зосереджено на виживанні. Але сфера культури теж потребує уваги. Я не кажу використовувати її як зброю, але якщо це війна за ідентичність, то нашу ідентичність треба маніфестувати. Увага, енергія та ресурси, зокрема державні, мають бути в цій сфері, бо це першопричина”, – наголосила Матвійчук.
Правозахисниця сказала, що ми занадто зосереджені на боротьбі з російською культурою на міжнародній арені.
“Не вбачаю для себе сенсу боротися з умовним Достоєвським. Просто розповідаю, що російська культура це не тільки Достоєвський, а й Буча. Можна все життя боротися з культурою імперії, але прагматичніше, розумніше та ефективніше використати цю енергію, щоб просувати своє. Культура невіддільна складова національної безпеки. І хочемо ми чи ні, це легітимізація держави. Вона показує, що ми існуємо, що ми відмінні, що нам є що захищати”
Повну версію матеріалу можна прочитати за посиланням. Передплатити журнал “Країна”.