Кароль Навроцький виграв президентські перегони у Польщі з мізерною перевагою – менше одного відсотка. І вже анонсував протистояння з проєвропейским урядом, який підтримує Україну.
Він є кандидатом від польських правих, істориком і директором Інституту національної пам’яті Його суперником був математик і міський голова Варшави, центрист Рафал Тшасковський. За даними Держвиборчкому Польщі, Навроцький набрав 50,89%, Тшасковський – 49,11%. Меру столиці для перемоги не вистачило трохи більше, ніж 370 тисяч голосів.
Та і Каролю Навроцькому святкувати зарано. Відразу після закриття виборчих дільниць він пообіцяв “об’єднати патріотичний табір” та, – наче просигналізував українцям і Брюсселю, – створити “нормальну Польщу без нелегальних мігрантів”.
Зробити це буде, м’яко кажучи, нелегко.
“Поділяє світогляд Орбана”
Європу результат польських перегонів насторожив: після виборів у Німеччині та Румунії це перша перемога наслідувачів MAGA на континенті. Партійні соратники чинного президента США після поразок консерваторів у ЄС, Канаді та Австралії очікують реваншу “на повну” у Польщі. Відтак переможцю виборів доведеться бути яскравим і не зраджувати консервативного порядку денного.
“Навроцький буде гіршим за Дуду, – прогнозує директор Інституту політичної думки Габріеля Нарутовича Адам Лещинський. – Значно радикальніший, особливо після звинувачень Туска і його союзників. Він налаштований на саботаж багато чого і поділяє світогляд Орбана”.
Утім, з Орбаном не зблизиться, переконаний український дипломат Роман Безсмертний, бо це “буде занадто”.
Битва поколінь
Переможець Навроцький закликав до єднання лише патріотів. І тепер, враховуючи безпекову нестабільність на континенті через війну в Україні, виникла серйозна загроза євроцентристам. Вони намагатимуться сформувати стійку більшість у Сеймі для підтримки уряду Туска.
Польща стане одним із найважливіших майданчиків “боротьби поколінь в одній із провідних демократій світу”
На загальноєвропейському рівні боротьба лібералів із популістами-симпатиками Трампа та Орбана загостриться. Польща стане одним із найважливіших майданчиків “боротьби поколінь в одній із провідних демократій світу”, припускає політичний історик з Університету Джорджа Вашингтона Метт Даллек.
Програли вибори – виграли шанс
Будь-який результат боротьби стане проміжним. Якщо ліберали виграють битву за більшість, Навроцький застосовуватиме право вето, як Дуда до Туска. Зараз у нього мікроскопічний відрив від Тшасковського, тому новий президент зосередиться на збільшенні рейтингового відриву на свою користь. Чергові парламентські вибори у Польщі у 2027 році, а отже, у єврооптимістів є час.
Найвірогідніше, він буде використаний Брюсселем для ревізії відповідності Варшави принципам ЄС. Підстави вже є.
формально Брюссель усе ще має претензії до Варшави
У 2023 році Туск обіцяв Брюсселю провести судову реформу для розблокування мільярдів євро з європейського бюджету. Тоді Єврокомісія висловила сумніви щодо верховенства закону у країні. Реформу заблокував Анджей Дуда. Отже, формально Брюссель усе ще має претензії до Варшави. І зараз ключовою може стати Україна.
Спільна загроза
Досі Польща була “адвокатом” нашої країни в ЄС і в НАТО. Базова заява Навроцького неприємна: “Країна, що не може відповісти за дуже жорстокий злочин проти 120 тисяч своїх сусідів, не може бути частиною міжнародних альянсів”.
Відтак формально Волинська трагедія має стати визначальною у ставленні Навроцького до України. Однак, за іншою його заявою, наша країна повинна стати “буферною зоною” між Польщею та Росією.
Але при цьому Навроцький усе ж вважає РФ загрозою своїй країні.
Більше сил Європі
Офіційний Київ, вірогідно, сподівається на ці та інші збіги позицій, котрі не дадуть відносинам між країнами суттєво погіршитися. Президент Володимир Зеленський привітав Кароля Навроцького і висловив сподівання на “незмінно плідну співпрацю”. За його словами, обидві країни, зміцнюючи одна одну, дають “більше сил Європі у глобальній конкуренції” і наближають “досягнення реального і тривалого миру”.
(Не)здоровий прагматизм
Найближчим часом варто очікувати зміни політичного ландшафту у Польщі з правим акцентом, розповів Gazeta.ua кандидат політичних наук Олексій Буряченко, оскільки частина політсил у чинній коаліції тяжіють до консерватизму або готові переорієнтуватися на президента Навроцького. Зміни матимуть вияв у польщоцентризмі та прагматичнішому підході. Оскільки партія “Право і справедливість” центриста Дональда Туска залишатиметься потужним гравцем, до більшоїх радикалізації стосовно нашої країни не дійде.
“Це не зрада і не перемога. Україні на шляху до ЄС усе одно довелося б вирішувати з польськими сусідами складні питання, як-от транзит сільгосппродукції, логістика”, – пояснив експерт.
Дискусії посилять увагу до України як у політичних процесах всередині Польщі, так і в діалозі Варшави з Брюсселем.
Заяви для виборців і “золота середина”
На користь України спрацюють Білий дім і субвенції від ЄС, із якими Польщі комфортно і вигідно, наголосив Олексій Буряченко.
Не очікує різких змін у ставленні Польщі до України і польський експерт Петро Кульпа. “Заяви про неучасть польського контингенту в опорі Росії та про несприйняття вступу України в НАТО більше розраховані на виборців і не матимуть вияву у діях”, – прогнозує він.
Важливо, як саме Київ вибудовуватиме діалог із Варшавою, застеріг політолог Ігар Тишкевич, і тут важливо знайти “золоту середину”. На думку експерта, є ризик конфронтації, якщо Україна жорстко відстоюватиме свою позицію, і перетворення на територію у разі згоди на всі польські забаганки. Натомість Україні є що запропонувати, скажімо, розвивати потужний військово-промисловий хаб, що виник на кордоні двох держав. Тишкевич не виключив спільного заходу країн до регіонів, де діятимуть потужні підприємства ВПК, що дуже вигідно Польщі. Водночас він припустив ускладнення у відносинах між двома країнами у питаннях культури та історії.
Політикам краще замовкнути
Щоб уникнути цього, український дипломат, експосол України у Польщі Андрій Дещиця радить засудити підрозділи обох держав, котрі вбивали мирне населення. “І політики мають не виносити це у політичну площину”, – наголосив він.
Україна захищає Польщу від Росії та від прямої загрози з Балтики, вважає дипломат Роман Безсмертний, тому, загострюючи відносини з нами, новий президент, перш за все, посилить ризики для власної країни.
“Є рішення на всі заяви Навроцького, котрі виголошені. Я би прогнозував напруження, дискусії, але на тлі російської агресії, диверсій путінської агентури у Польщі вони не будуть визначальними, – прогнозує він. – У тому числі, щодо вступу до ЄС ів НАТО”.