Про це Дональд Трамп опублікував у соцмережі Truth Social.Президент США знову нагадав суспільству про своє бажання контролювати автономний острів Данії Гренландію. Так, Трамп у своїй соцмережі Truth Social опублікував згенероване зображення з написом – “Привіт, Гренландіє!”.
фото: Truth SocialВід думки до ультиматумів: як дозрівала ідея контролю США над ГренландієюБажання мати при собі Гренландію вперше з’явилося у Трампа ще за першої каденції. У серпні 2019 року медіа повідомили, що Трамп розглядає можливість купівлі Гренландії у Данії. Як заявляло The Wall Street Journal, президент США цікавився цією ідеєю через стратегічне розташування острова в Арктиці, природні ресурси та військове значення.У відповідь МЗС Гренландії заявило: “Ми відкриті для бізнесу, а не для продажу”. Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен назвала ідею продажу острова “абсурдною”, після чого Трамп скасував запланований візит до Данії.Питання гостро постало вже з переобрання Трампа на пост президента у 2024 році. Ще до інавгурації новообраний президент 22 грудня 2024 року знову порушив питання Гренландії. Оголошуючи кандидатуру Кена Хоурі на посаду американського посла в Данії, він заявив, що контроль над островом є питанням національної безпеки США.”З метою національної безпеки та свободи в усьому світі Сполучені Штати Америки вважають, що володіння та контроль над Гренландією є абсолютною необхідністю”, – заявив Трамп.Це була перша подібна заява Трампа після його повернення до Білого дому. На відміну від 2019 року, коли йшлося переважно про можливість купівлі острова, тепер політик наголошував саме на необхідності американського контролю над ним.У відповідь прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде вкотре відкинув таку можливість.У січні 2025 року Financial Times повідомила про напружену телефонну розмову між Дональдом Трампом і прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. Після того як вона вкотре заявила, що Гренландія не продається, американський президент пригрозив запровадженням мит проти Данії.За словами співрозмовників видання, Трамп поводився “агресивно” та “конфронтаційно”, наполягаючи на тому, що Сполучені Штати повинні отримати контроль над островом.На тлі дедалі жорсткіших заяв Трампа союзники Данії почали говорити про можливість посилення військової присутності в Арктиці. Наприкінці січня 2025 року міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро повідомив, що Париж розпочав консультації з Копенгагеном щодо можливого розгортання французьких військ у Гренландії.Того ж року, у травні, Трамп знову повернувся до цієї теми. В інтерв’ю NBC News він заявив, що не виключає застосування військової сили для встановлення американського контролю над островом.На його думку, США мають захистити Гренландію від російських та китайських військових кораблів, які “ходять вздовж і впоперек узбережжя” острова.”Знаєте, у нас є російські човни, китайські човни, військові кораблі, які повсюди – авіаносці, військові кораблі – ходять вздовж і впоперек узбережжя Гренландії. Нам потрібно, щоб це було захищено. На міжнародному рівні ми потребуємо цього”, – підсумував він.Цю тезу Трамп повторив і на початку 2026 року. Під час спілкування з журналістами на борту президентського літака він заявив, що Сполучені Штати потребують контролю над островом через його стратегічне значення. Він також розкритикував Данію, стверджуючи, що Копенгаген недостатньо дбає про безпеку острова.У лютому Трамп знову привернув увагу до Гренландії, заявивши, що США відправлять на острів госпітальне судно для надання медичної допомоги місцевим жителям.”Ми відправимо до Гренландії великий медичний корабель, щоб надати допомогу багатьом хворим людям, які не отримують необхідного лікування”, — написав він у Truth Social.Після кількох місяців гучних заяв тема Гренландії тимчасово відійшла на другий план, оскільки увага адміністрації Трампа була зосереджена на конфлікті навколо Ірану та ситуації на Близькому Сході. Однак уже в липні американський президент знову повернувся до цього питання.Відповідаючи на запитання про можливе виведення американських військ з Європи, Трамп пов’язав це рішення з майбутнім Гренландії.”Багато чого залежатиме від Гренландії. Дуже багато. Ми укладемо дуже вигідну угоду щодо Гренландії. А якщо ні, то, можливо, я це зроблю”, — заявив він.Вже 1 серпня Трамп вкотре повернувся до теми Гренландії. Під час телефонного інтерв’ю правому американському ведучому Стіву Груберу він фактично висловив упевненість у тому, що острів зрештою перейде під контроль Сполучених Штатів.На запитання журналіста про те, чи вважає він, що до завершення президентського терміну Гренландія опиниться під американським контролем, Трамп відповів: “Так, ви будете праві”. Як жителі Гренландії ставляться до ідеї ТрампаУ розпал гучних заяв Дональда Трампа щодо встановлення американського контролю над Гренландією соціологи вирішили з’ясувати, що про це думають самі мешканці острова. Результати опитування компанії Verian, проведеного на замовлення видань Berlingske і Sermitsiaq, показали, що 85% жителів Гренландії виступають проти входження до складу США, тоді як лише 6% підтримують цю ідею. Ще 9% респондентів не визначилися зі своєю позицією.Водночас 45% опитаних назвали заяви Трампа загрозою, тоді як 43% вважають, що вони можуть відкрити для острова нові можливості.Навіщо Трампу данський острів?Можна припустити, що інтерес Трампа до Гренландії пояснюється поєднанням економічних, військових і геополітичних чинників. Ще одним важливим чинником є стратегічне розташування острова. На його території працює американська база Пітуффік, яка відіграє важливу роль у системі раннього попередження про ракетні удари.Окрему роль відіграє й боротьба за вплив в Арктиці. Росія активно розвиває свою військову інфраструктуру в регіоні, а Китай просуває концепцію так званого Полярного шовкового шляху. На цьому тлі Гренландія може стати одним із ключових елементів американської стратегії в Арктиці.Водночас встановлення прямого американського контролю над островом залишається малоймовірним сценарієм, оскільки Гренландія є автономною територією у складі Королівства Данія, а будь-які спроби силового тиску можуть спричинити масштабну міжнародну кризу.
Перегляди:
46