П’ять слів, яких не вистачає українській мові: які емоції вони описують

Головна Сторінка » П’ять слів, яких не вистачає українській мові: які емоції вони описують

Бувають моменти, які важко описати одним словом, але в інших мовах для них уже є влучні терміни.

Тренер з ораторського мистецтва Павло Мацьопа в Іnstagram назвав п’ять слів, яких немає в українській мові.

Вони можуть розширити ваше уявлення про емоції та явища, що оточують нас щодня.

Пʼять цікавих слів з інших мов, які описують знайомі нам ситуації, але не мають точних відповідників в українській мові.

Циндоки (японською: 積ん読) – це слово описує практику купівлі книг, які залишаються непрочитаними, часто накопичуючись у стосах на полицях.

Уітваайен (голландською: uitwaaien) – означає прогулянку на свіжому повітрі, особливо в вітряну погоду, з метою розслаблення та очищення розуму.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Казати “лобове скло” – помилка. Як правильно українською

Лаґом (шведською: lagom) – коли всього ніби й достатньо, але чогось бракує.

Бокетто (японською: ぼけっと) означає акт бездумного споглядання вдалечінь, коли людина дивиться перед собою, не зосереджуючись на чомусь конкретному.

Куалункуізмо (італійською: qualunquismo) – термін, що описує апатію або байдужість до політики та суспільних справ, часто через розчарування або перевантаження інформацією.

У мовленні українців є вираз “іспанський стид”, який описує почуття сорому за дії чи слова іншої людини. Воно має давнє походження й зустрічається в багатьох класичних текстах.

Слово “стид” справді є частиною української мови й має давнє походження. У “Словарі української мови” Бориса Грінченка воно подається як синонім до слова “сором”.