І з боку свідомої української громадськості, і зі сторони СБУ увага до УПЦ московського патріархату регулярно виходить на передній план. І це не дивно, адже на сьогодні понад вісім тисяч церковних громад залишаються вірними Кирилу Гундяєву та Путіну (з початку повномасштабного вторгнення до православної церкви України перейшло 589 українських релігійних громад). І попри те, що московський патріарх особисто благословляв російських окупантів на війну в Україні. На те, що у прикордонних церквах роздавали солдатам пам’ятки з іконками із написом: “Солдате! Твоє завдання – знищити українців!”. Попри те, що московські попи масово освячували і освячують зброю і ракети, спрямовані на нас. Попри те, що ті ракети вбивають наших жінок і дітей, руйнують житлові будинки та інфраструктуру, – переважна більшість вірних продовжують ходити до церков московського патріархату. Здатність мислити самостійно у них вимкнена професійною кремлівською пропагандою через маніпуляції в інформаційному просторі та у тих самих церквах. Причому маніпуляції починаються із самої назви церкви – адже, попри вимоги українського закону, у назві не вказується приналежність до патріархату.
З духовно-морального погляду спеціальна військова операція є Священною війною, в якій Росія та її народ, захищаючи єдиний духовний простір Святої Русі, виконують стримувальну місію, захищають світ від тиску глобалізму і перемоги осатанілого Заходу
Нову хвилю обурень свідомої громадськості викликав російський народний собор під керівництвом московського патріарха Кирила. Собор прийшов у московському Храмі Христа Спасителя 27-28 березня 2024 року. Там ухвалили “наказ”, у якому назвали “спеціальну військову операцію новим етапом національно-визвольної боротьби російського народу, яка ведеться на землях Південно-Західної Русі з 2014 року проти злочинного київського режиму і колективного Заходу, який за ним стоїть”. І далі: “З духовно-морального погляду спеціальна військова операція є Священною війною, в якій Росія та її народ, захищаючи єдиний духовний простір Святої Русі, виконують стримувальну місію, захищають світ від тиску глобалізму і перемоги осатанілого Заходу”.
У документі також йдеться, що “після закінчення СВО вся територія сучасної України має ввійти в зону виключного впливу Росії”
У документі також йдеться про те, що “після закінчення СВО вся територія сучасної України має ввійти в зону виключного впливу Росії”. “Можливість існування на цій території русофобського, ворожого Росії та її народу політичного режиму, тобто політичного режиму, яким керують із ворожого Росії зовнішнього центру, повинна бути повністю виключена”, – йдеться в “наказі” російського народного собору. Спеціальна військова операція – так російська влада і пропагандисти описували і описують війну в Україні. Влада диктатора Путіна, що узурпував і використовує усі органи управління імперією, після столітніх тверджень про братерство народів, боялася називати війну війною. Потрібно було десять років, щоб той народ звикся з думкою, сприйняв сотні тисяч жертв, почав заробляти на військових заводах, відчув наслідки санкцій і ще більше розізлився на “несправедливий західний світ”, почав легко віддавати своїх синів у армію.
Навіть після нещодавніх так званих виборів диктатор, що отримав “схвалення” своїх агресивних планів та дій щодо сусідньої держави, на наважився так одразу перейти до іншої термінології. Йому потрібно було, щоб ідею висловив хтось інший. Не персонально хтось інший, а так званий народний собор. Тобто – ідею священної війни озвучив сам народ. А президент зобов’язаний підтримати волю народу і реалізувати його прагнення. Звісно, православний народ озвучив нав’язувані йому слова та ідеї голосом свого патріарха.
В опублікованих у лютому 2023 року швейцарськими виданнями Tages-Anzeiger (Sonntags Zeitung) та Le Matin Dimanche статтях йдеться про архіви поліції, яка на початку сімдесятих років минулого століття відкрила на Гундяєва справу за шпигунство на користь СРСР
А що патріарх? В опублікованих у лютому 2023 року швейцарськими виданнями Tages-Anzeiger (Sonntags Zeitung) та Le Matin Dimanche статтяї йдеться про архіви поліції, яка на початку сімдесятих років минулого століття відкрила на Гундяєва справу за шпигунство на користь СРСР. З 1971 по 1973 роки він, 24 річний священник, був призначений представником московського патріархату при Всесвітній Раді Церков у Женеві. КДБ СРСР поставило перед своїм офіцером у рясі завдання, які той сумлінно виконував. Окрім того, він встигав займатися ще і нелегальним бізнесом. Найкраще у нього йшли справи із контрабандою сигарет. Саме тому швейцарці дали московському попові прізвисько “Табачник”. 1973 року Гундяєв, через резонансну аварію на білому BMW, змушений був покинути Швейцарію. Але його агенти та бізнес залишилися там – він їздив до Женеви ще упродовж двадцяти років. Пізніше настоятелем маленької церкви призначили його ж племінника Михайла Гундяєва.
Співпрацю з КДБ майбутній патріарх розпочав у 18 років, коли його наблизив до себе завербований раніше священник Никодим. Відтоді усе своє життя він провів під позивним “Михайлов”
Співпрацю з КДБ майбутній патріарх розпочав у 18 років, коли його наблизив до себе завербований раніше священник Никодим. Відтоді усе своє життя він провів під позивним “Михайлов”. І зробив блискучу кар’єру, а всі отримані у спецслужбах знання – спрямував на побудову своєї імперії під прикриттям церкви та з благословення Путіна і ФСБ.
У 27 років, за особливі заслуги перед спецслужбами СРСР, його призначили ректором Ленінградської духовної академії. За “особливі заслуги”, бо жодної наукової роботи він не проводив. Згідно з канонічним правом, дияконом може стати людина, не молодша 25 років, священиком – 30, єпископом – 35 років. Кирило став дияконом і священиком у 23, єпископом – у 29 років. Так само стрімко він дослужився до генерала КДБФСБ. Але представників так званої канонічної церкви порушення канонів самим патріархом не бентежить. Як і не бентежить їх співпраця глави церкви зі спецслужбами, його мільйонні статки, його сотні прислужників і прислужниць. Як і не бентежить підтримка патріарха диктатора Путіна та його спеціальної операції зі стирання українців із лиця землі.
Матеріалів про це все у відкритому доступі більше ніж достатньо. Інформацію про “Наказ” всеросійського собору, який є на сайті російської православної церкви, теж оприлюднили багато ЗМІ. Але чи збентежить ця інформація про “священну війну” проти українців самих українців, які вперто продовжують ходити до московських церков? Питання залишається відкритим.