Росія продовжує створювати власну викривлену реальність щодо ситуації на фронті, суттєво перебільшуючи свої територіальні здобутки. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) викрили значні розбіжності між офіційними заявами Кремля та реальними даними про захоплені українські землі.
Згідно із заявами начальника Генштабу РФ Валерія Герасимова від 18 грудня, російські війська нібито захопили понад 6300 квадратних кілометрів території України протягом 2025 року. Ця цифра навіть перевищує 6000 кв. км, озвучені міністром оборони Росії Андрієм Бєлоусовим днем раніше. Однак ISW оцінює фактичний здобуток Росії у 2025 році приблизно в 4700 квадратних кілометрів.
Навіть якщо вірити максимальним російським заявам, 6300 квадратних кілометрів становлять лише близько 1,04% від загальної площі України. Це свідчить про вкрай повільні темпи наступу, попри гучні твердження кремлівських чиновників.
Щодо конкретних населених пунктів, президент РФ Володимир Путін 17 грудня стверджував про захоплення Сіверська. Проте, за підтвердженими даними, російські війська контролюють лише близько 77% цього міста.
Валерій Герасимов також заявив про нібито захоплення Куп’янська та контроль над 50% Костянтинівки. Аналітики ISW не знайшли жодних доказів таких масштабних просувань у Костянтинівці.
За оцінками ISW, фактично російські війська захопили лише близько 1,6% Костянтинівки, а їхня присутність обмежується приблизно 5% через окремі штурми або інфільтрацію. Навіть російські мілблогери визнають захоплення лише близько 11% цього міста, що значно менше заяв Герасимова.
ISW наголошує, що ці сильно перебільшені заяви Герасимова та Бєлоусова слугують для приховування реальних, вкрай повільних темпів наступу. Вони мають на меті створити уявлення про перемогу Росії на полі бою та нібито слабкість української оборони.
Ймовірно, Герасимов використав брифінг для військових аташе 18 грудня, щоб поширити ці пропагандистські наративи серед міжнародної аудиторії. Це є частиною ширшої інформаційної кампанії Кремля.
Раніше аналітики ISW вже зазначали, що Росія послідовно демонструє небажання йти на мирну угоду без повної капітуляції України чи задоволення максималістських територіальних вимог Москви. Інститут також оцінював потенційні ризики для України у випадку втрати Покровська та визначив один з пріоритетних напрямків для російської армії.