Володимир Фокін, відомий як «Фока», новий командир 125-ї важкої механізованої бригади Третього армійського корпусу, вдався до неординарних заходів для підвищення дисципліни та компетентності серед офіцерського складу. Частина офіцерів бригади була направлена у складі так званих «офіцерських дозорів» на Куп’янський напрямок. Це рішення викликало обговорення через свою нетиповість для Збройних Сил України.
Командир Фокін пояснив своє рішення прагненням уникнути повторення минулих помилок, які призвели до втрати управління та особового складу. Бригада раніше зіткнулася зі значними викликами на Гуляйпільському напрямку, де восени відбувся прорив ворога. Тоді було втрачено зв’язок із командуванням, що спричинило втрату позицій та військовослужбовців.
Одразу після призначення одним із пріоритетних завдань Фокін визначив оцінку професійного рівня офіцерів. Він організував офіцерський збір, провів початковий зріз знань та протягом місяця спостерігав за виконанням практичних завдань. Особлива увага приділялася дисципліні, ініціативності та готовності офіцерів до самовдосконалення.
Підсумкове оцінювання виявило неоднорідні результати: частина офіцерів показала високий рівень підготовки, інші ж демонстрували недбале ставлення до служби. Наслідком стало рішення про формування офіцерських дозорів для підсилення в районі Куп’янська. До їхнього складу увійшли військовослужбовці, які не продемонстрували належної відповідальності та професіоналізму.
Це кадрове рішення є доволі нетиповим для української армії, де переведення офіцерів у піхоту за недбале ставлення до обов’язків є рідкісним явищем. Традиційно, навіть у подібних ситуаціях, нерідко спостерігається практика просування по службі. Випадок у 125-й бригаді став одним із небагатьох публічних прикладів покарання офіцерів такого рівня.
Проте, серед експертів та правозахисників виникли питання щодо правомірності та доцільності таких заходів. Деякі співрозмовники висловили занепокоєння, що відправлення офіцерів у піхоту може порушити права військовослужбовців та нівелювати армійську ієрархію. Ієрархія є ключовою для підтримки дисципліни у військовому колективі.
Цей випадок також відображає ширші процеси реформування, які впроваджує Третій армійський корпус у підпорядкованих бригадах, включаючи 66-ту, 63-тю, 53-тю та 125-ту. Методи роботи корпусу не завжди знаходять однозначне схвалення. Командування прагне змінити підходи до управління та підготовки особового складу.