Виконуюча обов’язки міського голови Запоріжжя Регіна Харченко, випускниця УШПС 2025 року, виступила на зустрічі Спільноти Української школи політичних студій, де говорила про значення колективної гідності.
Вона охарактеризувала гідність як спільне «ми» — почуття, що об’єднує людей спільною історією, досвідом і цінностями, і надає спільноті моральну вагу. За її словами, колективна гідність дає змогу захищати принципи, відновлюватися після принижень і зберігати людяність у кризах.
Харченко пов’язала ці роздуми з конкретними подіями в Запоріжжі: 10 грудня 2024 року влучення «Іскандера» у медичний центр о 15:01, яке спричинило 46 годин пошуків і призвело до 12 загиблих. Вона наголосила, що гідність проявилася в діях людей, зокрема жінок, які провели під завалами сім годин, дзвонили на лінію 101 і просили рятувальників рятувати інших першими.
Мер згадала також удар 6 грудня 2024 року о 18:37 по перехрестю в годину пік, коли внаслідок влучення ракети загинули люди в автомобілях. Через ці трагедії, як сказала Харченко, питання виживання стояло вище за розмови про безбар’єрність, адже першочергово потрібно зберегти життя.
Виступаючи, вона процитувала слова Василя Стуса “Народ, що не має гідності, не має майбуття” і навела думку Василя Сухомлинського про гідність як уміння тримати себе в руках. За її словами, гідність — це чесність із собою, відповідальність за вчинки і готовність бути корисним навіть коли система дає збій.
Харченко підкреслила, що гідність не вимірюється заслугами, а визначається вірою в людську цінність власну й чужу. Вона закликала берегти колективне «ми», бо лише через збереження людської гідності можливе відстоювання прав і відбудова громади.
На завершення вона нагадала, що гідність — внутрішня опора, яка дозволяє залишатися людиною попри страх і руйнування, і закликала не втрачати її, особливо під час війни.