ДК “Укроборонпром” очікує на процес реорганізації в акціонерне товариство. Закон про реформу держпідприємства Президент підписав на початку жовтня. З якими проблемами може зіткнутися реформа, розповів екс-директор Спецтехноекспорт Павло Барбул.
Законопроект №3822 “Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності” теоретично має розблокувати можливість (!) реформування галузі. Скористаються цією можливістю чи законопроект залишиться маркером популізму питання зовсім іншого порядку.
Чи є причини сумніватися? Безумовно, якщо припинити романтизувати та робити висновки щодо кейсів. Найближчим із схожих є реформа УЗ, яку на початку 2021-го своїм рішенням змогла заблокувати Наглядова рада. І це незважаючи на ухвалу Міністерства інфраструктури. Стояло завдання, з яким усі були згодні розділити держкомпанію за напрямами бізнесу, щоб ефективно провести фінансове оздоровлення та реанімувати залізничну індустрію.
Досі реформу навіть не розпочали. Все, що вдалося змінити підвищити тарифи на залізничні перевезення, щоб показати позитивні цифри наприкінці року. Варто врахувати, що для реформи УЗ не було жодних законодавчих перешкод.
“Якщо інтерполювати цей досвід на ДК “Укроборонпром”, то за рівнем корупції та складною структурною формою він легко дасть фору УЗ. Тому не бачу приводу святкувати перемогу, ще не розпочавши реорганізацію”, зазначає Павло Барбул.
Реорганізація має впливати на суть, а не форму Павло Барбул
“Законопроект пропонує змінити форму корпоративного управління держконцерном, каже Павло Барбул, і це позиціонується як якесь універсальне рішення, яке зробить Укроборонпром ефективним”.
“Але я говорив рік тому, і повторюся зараз, продовжив Павло Барбул, реорганізація як зміна форми абсолютно недієздатний інструмент. Вона має бути спрямована на зміну сутності бізнес-процесів. У цьому ж головна проблема, чи не так? Усі бізнес-процеси всередині концерну мають бути оптимізовані. Все, що зробить простіше процес розробки, виробництва, постановки на озброєння, налагодить маркетинг, підтримає експортний потенціал та створить робочі логістичні рішення має бути реалізовано насамперед. І в цьому має полягати суть реформи, а не просто зміна вивіски та форми власності”, пояснив Павло Барбул, екс-директор Спецтехноекспорт.
У що стане реформа Укроборонпрому?
На переконання експерта у сфері військової промисловості Павла Барбула, реформа це ресурсомісткий процес, який потребує великих витрат. І вони можуть бути виправдані, тільки якщо мають обґрунтування та цільове призначення.
“У пояснювальній записці до законопроекту сказано, що він не вимагає додаткових видатків із Державного бюджету України та місцевих бюджетів, каже Павло Барбул. – Складається враження, що процес реорганізації такої величезної бізнес структури пройде сам собою”.
Нагадаємо, що відповідно до законопроекту реорганізація має пройти у три етапи:
На першому етапі очікується підготовка учасників Концерну до реорганізації до акціонерного товариства
На другому етапі необхідно буде сформувати галузеві бізнес-об’єднання за формою акціонерні товариства. У тому числі, у планах стоїть формування господарських товариств на базі підприємств, які зараз входять до складу ДК “Укроборонпром”.
На третьому етапі реорганізації планується завершити трансформацію Концерну на акціонерне товариство. 100% акцій належатимуть державі.
У класичному виконанні окрім ради правління має бути обрана Наглядова рада.
Наглядова рада коштуватиме мільйони з нульовою ефективністю Павло Барбул
“Головна функція наглядової ради представляти інтереси акціонерів. Виконується така функція шляхом участі у ключових рішеннях призначення керуючого органу, затвердження планів та звітів. Чи це впливає позитивно на ефективність велике питання. Заробітні плати у членів Наглядової ради сотні тисяч гривень на місяць на кожну. А їх 7(!). Скільки коштуватиме зміст такого органу рахуйте самі. Але виходить, що законопроект та реформа суто менеджерський проект, який невідомо коли завершиться”, додав Павло Барбул.
До речі, якщо спробувати окреслити простими словами реформу, то вона полягатиме в тому, щоб створити одну керуючу компанію для багатьох інших підприємств оборонно-промислового комплексу.
Закон відкриває можливість керувати усіма цими компаніями обмеженою кількістю осіб. Усі активності в ОПК регулюватимуться окремим законодавством. Отже, процеси в рамках реформування будуть проводитися без погодження з Фондом держмайна України, без АМКУ.
На ОПК не поширюватиметься Закон “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оцінну діяльність України”, що дасть можливість занижувати реальну вартість майна та здійснювати непропорційний трансфер нижче за ринкову вартість.
“Ось уявіть, згідно із законом всі кошти, які вивільняються в результаті продажу непотрібних активів, повинні піти на потреби конкретного підприємства, якому цей актив належав.
Маючи можливість здійснювати процес продажу в обхід чинного законодавства, його можна буде офіційно продати за копійки. Ніхто не зможе це проконтролювати. Переконаний, що потрібно спочатку виробити механізми, за якими буде проведено реформу, а потім уже реформувати, щоб унеможливити маніпуляцію”, зазначив Павло Барбул.
Що робити з корупційними ризиками?
Крім цього відповідно до положень Закону новостворене акціонерне товариство зможе розпоряджатися майном, передавати товари, продукцію підприємств, управляти корпоративними правами господарських товариств (тобто підприємств Укроборонпрому) відповідно до порядку затвердженої Наглядовою радою акціонерного товариства (!).
Фактично це означатиме високу ймовірність корупційних ризиків. З цим можна сперечатися, апелюючи до Наглядової ради та до того, що ефективність та боротьба з корупцією є основою основ для реформи. Але якщо відкинути популярні заяви, то в сухому залишку ми маємо той же кейс УЗ, в якому Наглядова рада ніяк не вирішує питання корупції, яка досягла 1 млн. грн. на годину (!) за підсумками минулого року.
“Якщо відкрити можливість безмежно та безконтрольно розпоряджатися майном усіх підприємств Укроборонпрому, навряд чи Наглядова рада чи якийсь інший орган стримає зловживання. Це мільярди гривень. Не може сьогодні корупція бути проблемою, а завтра з тими самими людьми на посадах раптом припинитися. Це так не працює. Корупція є там, де це можливо. І проблема реформи у тому, що у нинішньому вигляді вона відкриває величезну кількість цих можливостей”, підсумував Павло Барбул.