Різниця між класами в’язкості автомобільних масел

Головна Сторінка » Різниця між класами в’язкості автомобільних масел

В’язкість одна з основних властивостей автомобільної олії. Це не стала величина, яка може змінюватися під впливом температур. Але підбирати рідину необхідно з урахуванням меж температурного діапазону, відповідно до умов експлуатації та рекомендацій виробника двигуна.

Класифікація автомобільних масел за в’язкістю

Існує загальна класифікація масел за в’язкістю та умовами використання. Вони поділяються на:

Зимові. Такі олії мають невисоку в’язкість. Це забезпечує ефективний холодний запуск двигуна при мінусових температурах. Сюди належать рідини з маркуванням W (winter) 0W, 5W, 10W, 15W, 20W, 25W.

Літні. Будь-яке масло з цієї категорії вирізняється підвищеною в’язкістю, здатністю надійно змащувати рухомі елементи, запобігати нагріванню. Літні олії маркуються за SAE 20, 30, 40, 50, 60.

Всесезонні. Це універсальні змащувальні рідини із середніми показниками в’язкості. Вони розроблені спеціально для регіонів із помірними кліматичними умовами. Перевага їх використання – їх не потрібно змінювати щосезону. У маркуванні вказуються 0W-30, 5W-40 і т.д.

Клас в’язкості вказують усі виробники на етикетці. Мастила з приблизно однаковим індексом можуть мати різну основу. Наприклад, компанія TotalEnergies пропонує синтетичні та мінеральні рідини для бензинових та дизельних двигунів. В асортименті є варіанти з додатковими властивостями, необхідні для різних типів моторів.

В’язкість автомобільних масел по SAE

Міжнародний стандарт SAE регламентує в’язкість олій для всіх виробників. У ньому відображаються:

кінематична в’язкість (визначається при температурі 100 градусів на невисоких швидкостях зсуву);

пускові властивості (опір у момент запуску холодного двигуна, можливість набору пускових оборотів за низьких температур);

прокачування (швидкість транспортування змащувальної рідини до випарів тертя);

високотемпературна в’язкість (показує ефективність мастила у літній період).

Водію не обов’язково розбиратися у всіх властивостях та показниках олії, щоб правильно підібрати оптимальний варіант. Кожен тип сучасного мастила розробляється з рекомендаціями від виробника. Важливо орієнтуватись на середньотемпературний режим у регіоні експлуатації автомобіля. Ігноруючи це, можна зіткнутися з неприємними наслідками, наприклад, Вас може спіткати заклинювання двигуна відразу після запуску.

Літні олії підходять для використання за температури не нижче 0 градусів. Зимові мастила потрібно міняти, коли градусник показує 10-15 градусів. При сильному нагріванні вони не забезпечують достатньої в’язкості. Спростити та здешевити експлуатацію двигуна можна, використовуючи всесезонні рідини.

У їхньому складі присутні спеціальні полімерні присадки сополімери олефінів, стиролу та дієнів, поліметакрилати тощо. Але вони добре працюють лише за середніх температур. На сильному морозі та в спеку їх характеристик недостатньо для повноцінного захисту двигуна. Наявність в’язкісних присадок збільшує в’язкість порівняно мало.

Показники можуть змінюватись під впливом швидкості двигуна. Найбільша ефективність досягається при повільній їзді.

В’язкість автомобільного масла загалом впливає на якість його роботи. Його необхідно підбирати правильно, щоб продовжити ресурс двигуна, забезпечити економну витрату палива. В основі вибору має лежати температурний режим експлуатації транспортного засобу.