Російські війська взяли штурмом та зруйнували вщент місто Батурин – сучасний Бахмацький район Чернігівської област 2 листопада 1708-го. Гетьманську столицю знищили за наказом царя Петра І, щоб помститися Івану Мазепі.
На восьмий рік Великої Північної війни шведський король Карл XII (1682-1718) запропонував гетьманові Іванові Мазепі вступити в шведську коаліцію. Хотів підтримки, щоб завдати остаточної поразки Московській державі. Натомість пропонував суверенітет та автономію. Шведи готували похід на Смоленськ та Москву.
Гетьман пропозицію прийняв і запросив шведське військо на зимівлю в Батурин. Сам із 3-тисячною армією вирушив на зустріч королю. В Батурині лишалося близько 7-8-ми тис. козаків. Російський цар Петро І послав князя Меншикова з 20-тисячним військом на штурм Батурина.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мазепу обрали гетьманом
Меншиков на чолі 14 драгунських і декількох піхотних полків підійшов до фортеці. Кілька разів пробував штурмувати. Російському князю допоміг зрадник – наказний полковник Іван Нос. Через свого сотника Соломаху передав драгунам інформацію про розташування чорних ходів.
Драгуни Меншикова увірвалися в місто через таємний тунель. Штурм і взяття Батурина тривав дві години. Драгуни вбивали усіх, кого бачать на шляху міщан і козаків, навіть жінок і дітей.
Меншиков наказав спалити все місто. Забрав архів і скарби Мазепи, сорок гармат і амуніцію і порох. Трупи козаків розіпнули на плотах і пустили вниз по річці Сейм, щоб населення Гетьманщини бачило долю “мазепинців”. Царські війська знищили в Батурині 11-15 тис. людей – цивільних та військових, місто повністю розграбували і спалили.
У всіх містах вивісили царські укази українському народу підкоритися, а поряд для страху “голови на коли нанизані були козаків батуринських”. Мазепу переслідували московські вояки, щоб вчинити розправу. Ховався в Молдові, що тоді належала Османській імперії. 22 вересня 1709 -го Іван Мазепа помер. Восени 1999-го його тіло перепоховалт у Батурині.
5 квітня 1710-го у Бендерах Молдавського князівства гетьманом Війська Запорозького обрали Пилипа Орлика. Того ж дня гетьман, козацька старшина й запорожці підписали Договори і постановлення прав і вольностей Війська Запорозького, відомі також як “Бендерська конституція”.