Російські тактичні “успіхи” на фронті обумовлені двома основними факторами – чисельною перевагою у живій силі та байдужістю командування до людських втрат.
Про це в інтерв’ю “Укрінформу” розповів полковник поліції Максим Казбан, командир об’єднаної штурмової бригади Національної поліції “Лють”.
“Основна перевага нашого ворога – в тому, що у нього більше піхоти, особового складу, і командири не шкодують життя та здоров’я своїх підлеглих. Там, де ми не можемо втрачати свій особовий склад і вважаємо, що позиція непридатна для подальшого ведення бойових дій, він захоплює ці позиції, втрачає ще більше свого особового складу, але плескає в долоні, що вони взяли цю територію”, – зазначив Казбан.
За його словами, мотивація у рядових російських солдатів практично відсутня. Однак навіть у такій ситуації російське командування використовує дієві методи примусу, щоб змусити військових іти в наступ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські бійці вийшли з оточення на складній ділянці фронту на Донеччині – DeepState
“У них є один-єдиний шанс вижити – це йти вперед, бо назад якщо повернуться, на них чекає фізична розправа. Одна із мотивацій – це страх, друга мотивація – це крик “ура, вперед, ми перемагаємо”. Їм кажуть: там наші попереду зробили багато, а ви йдіть до них (хоча там уже нікого немає). Обман і страх – оце основний принцип керування, те, що я бачив на даний час у підрозділах, проти яких ми воюємо”, – розповідає командир “Люті”.
Водночас Казбан наголошує на небезпеці недооцінки противника, оскільки це може призвести до помилкових рішень з українського боку.
“Ворог дійсно потужний, він дійсно, скажемо, розвивається. Шукає нові шляхи, маневрує”, – підкреслив полковник.
Російські війська проводять активне перегрупування поблизу Запоріжжя. Та висувають штурмові підрозділи ближче до лінії фронту.
В регіоні наразі спостерігається тимчасова оперативна пауза, яку противник використовує для дорозвідки та інженерної підготовки місцевості. Зокрема, йдеться про розмінування територій і створення проходів у мінних полях, що свідчить про підготовку до можливого прориву української оборони.