Кремль дедалі активніше перерозподіляє значні фінансові ресурси на війну проти України, значно перевищуючи раніше заплановані бюджетні показники. Це колосальне навантаження на державну скарбницю країни-агресорки. Такі рішення Кремля свідчать про пріоритетність військових амбіцій над економічною стабільністю.
За підрахунками, оприлюдненими самим міністерством оборони агресора, загальні витрати на ведення бойових дій вже сягнули приголомшливих 15,9 трильйона рублів, або близько 198,8 мільярда доларів США. Це становить 7,3% від ВВП країни. Примітно, що ці показники на 2,4 трильйона рублів (приблизно 30 мільярдів доларів) перевищують суми, які спочатку були закладені в державний бюджет.
У середньому, Росія витрачає на війну близько 213 мільярдів рублів (приблизно 2,7 мільярда доларів) щотижня. Ця колосальна сума могла б покрити річний бюджет великого російського регіону. Важливо зазначити, що ці цифри охоплюють лише витрати оборонного відомства, тоді як реальні збитки значно більші.
Додатково на регіони покладаються значні фінансові зобов’язання, включаючи виплати контрактникам, компенсації родинам загиблих, лікування поранених, протезування та поховання. Для багатьох суб’єктів Російської Федерації це стає непосильним тягарем, виснажуючи місцеві бюджети та соціальну сферу.
Навіть попри дефіцитний бюджет та стрімке падіння нафтогазових доходів, викликане міжнародними санкціями, Кремль не зменшує, а навпаки – нарощує військові витрати. Це чітко свідчить: для російського диктатора Владіміра Путіна війна та імперські амбіції є значно важливішими за економічну стабільність та благополуччя власної країни.
Підтвердженням цього курсу є нещодавно затверджений Путіним федеральний бюджет на 2026 рік. У ньому майже 40% усіх видатків передбачено для армії та силових структур, що є найбільшою часткою з часів СРСР. Цей розподіл є недвозначним сигналом того, що Кремль не розглядає можливість мирного врегулювання в найближчій перспективі.
Через значне скорочення нафтових та газових доходів під тиском міжнародних санкцій, бюджет на 2026 рік передбачає істотний дефіцит у розмірі 1,6% ВВП. Щоб компенсувати нестачу коштів, уряд агресора вдається до скорочення соціальних видатків. Їхня частка вперше за останні 20 років зменшується до 25%, що неминуче позначиться на житті пересічних росіян.