Українці відбили літній наступ росіян біля Покровська і оточили групу росіян, які тепер мають вибір здатися чи загинути, пишуть світові ЗМІ.
Основа заслуга в такому повороті належить корпусу “Азов”. Їх маневр вселяє надію після розчарування і зневіри початку літа.
Також цього тижня в The Guardian вийшла стаття про мінливість поглядів президента США Дональда Трампа, які раптом стали проукраїнськими.
Про що ще писали західні медіа цього тижня, читайте в огляді Gazeta.ua.
“Росіяни оточені можуть здатися чи вмерти”, The Times, Велика Британія
У підземному штабі Першого корпусу НГУ “Азов” начальник штабу згортає зі столу секретні плани битв, а потім жестом вказує на великий екран із цифровою мапою, на якій у режимі реального часу детально зображено бої за Покровськ.
“Тут і тут ми відрізали їм шлях, вони тактично оточені”, каже підполковник “Лемко”. На його мапі показані сотні російських піхотинців, відрізаних у трьох котлах українськими військами.
“Вони можуть простояти там місяць, перш ніж згинуть, здадуться чи відступлять. Нас 40 000 проти понад 100 000 росіян. Ми перемогли тут завдяки маневреній обороні та швидким, якісним рішенням”, додає він.
Україна витримала літній наступ росіян
Під Покровськом Україна витримала літній наступ росіян та місцями відкидала ворога після року поступових російських перемог. Підбадьорені заявами Трампа цього тижня, що Україна може повернути всю свою територію силою, командири, такі як “Лемко”, вважають, що саме їх робота допомогла змінити думку президента США.
Працюючи через український додаток управління “Дельта”, “Лемко” показує українські та російські позиції, накладені на супутникові фото.
У сусідній кімнаті командир, полковник Денис Прокопенко сидить серед офіцерів, які керують операцією зі знищення оточених російських піхотинців. Останні миті життя ворогів транслюють у високій роздільній здатності через розвідувальні дрони.
34-річного Прокопенка взяли у полон з рештою полку “Азов” на “Азовсталі” у 2022-му. Потім звільнили під час обміну полоненими. Його лідерські якості випробували, коли його та інших офіцерів викликали влітку для створення корпусу, а потім вони вступили в битву за Покровськ.
Навесні Путін зібрав на Донбасі величезні сили для літнього наступу – 51-шу та 8-му армії і кілька бригад морської піхоти. У липні ці сили прорвали оборонні лінії України, спричинивши хаос. 51-ша просунулася до Добропілля. 8-ма до Костянтинівки.
Ситуація була критичною
“Азов” відправили туди у серпні.
“Ситуація була критичною. Ворог прорвав першу лінію оборони. Вони могли б прорватися далі”, – розповідає “Лемко”.
Російська атака мала вирішити долю регіону, охопивши Покровськ та ізолюючи Краматорськ і Слов’янськ – два останні великі міста, які Україна утримувала в Донецькій області.
“Панував хаос. Ніхто не знав, де наші позиції, де ворог. Не було другої чи третьої лінії оборони. Протягом першого тижня ми збирали всю розвідувальну інформацію, щоб мати точне уявлення про ситуацію”, – каже “Лемко”.
Командування корпусу вжило незвичайного заходу для посилення співпраці між розрізненими підрозділами. Командирів зібрали в одному штабі та тримали два тижні, поки не навчилися працювати разом.
Спочатку українці зайняли оборону біля села Золотий Колодязь. Потім атакували російські логістичні бази глибоко в тилу ворога.
Кілька тисяч російських піхотинців просунулися далі, ніж підтримували дрони та артилерія. Українці атакували їхні фланги, зайшовши їм у тил.
Коли росіяни перекинули артилерію, пілотів дронів і війська логістики, вони зненацька зіткнулися з українськими позиціями та були знищені.
Не знаючи, наскільки близько українці, росіяни вирушили підкріпити прорив морськими піхотинцями з 61-ї бригади, але їх атакували українці.
У “Азові” кажуть, що з серпня знищили 3785 російських солдатів, поранили 2135 і захопили 71. Знищили 28 танків, 121 артилерійську гармату та майже тисячу допоміжних машин.
Російські військові блогери занепокоєні “катастрофічною” ситуацією на цій ділянці фронту. Російські підрозділи “опинилися практично в оточенні”, заявив російський військовий блогер Юрій Подоляка. ЗСУ обійшли росіян з флангу, що він назвав “масштабною тактичною загрозою”.
Руїни міста все ще можуть потрапити в руки росіян під час їх повільної війни на виснаження
Ця операція підняла моральний дух українців, подолавши відчай, який панував на початку літа.
Стратегічна битва за Покровськ далека від завершення. Руїни міста все ще можуть потрапити в руки росіян під час їх повільної війни на виснаження. Небезпека очевидна всюди. Інженери розгортають сітки проти дронів над сотнями кілометрів доріг по Донецькій області. Ближче до фронту дороги все ще відкриті та надто небезпечні.
“Бажана, але ненадійна зміна позиції Трампа”, The Guardian, Велика Британія
Редакційна стаття
Судження людини, яка не розрізняє агресора і жертву, описуючи російсько-українську війну, не заслуговує на повагу. На жаль, коли ця особа президент США, то її думку не можна ігнорувати.
Раніше цього року Трамп заявив, що у Володимира Путіна “всі карти”, і закликав Володимира Зеленського укласти мир на умовах, що нагадують капітуляцію. Цього тижня він заявив, що Київ може досягти повної перемоги, звільнивши всю територію, яка окупували росіяни.
Трамп запропонував продовжувати постачання американської зброї для НАТО, “щоб вони робили з нею все, що хочуть”. На запитання про вторгнення Росії в повітряний простір країн Альянсу припустив, що літаки-порушники можна збивати.
Трамп запропонував продовжувати постачання американської зброї для НАТО
З огляду на здатність Трампа гіперболізувати, його внутрішні суперечливі судження та нескінченний потік нісенітниць, важко оцінити значення раптового ентузіазму щодо визволення України та палкої реакції на провокації Росії.
Це не зовсім нове. Його ставлення до Зеленського еволюціонувало поступово, за наполегливої підтримки європейських лідерів – від зневаги до ввічливості, а тепер до чогось на кшталт поваги.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Київ перенoсить вирoбництвo збрoї за кoрдoн: ЗМІ рoзкрили деталі
З Путіним він коливався від довірливого захоплення до настороженого терпіння, до дратівливого розчарування і назад. Він встановив Кремлю терміни, до яких той мав припинити вбивства чи зіткнутися з жорсткішими санкціями, але не виконав погроз.
Це залишає широкі можливості для чергової зміни позиції, чергового раунду боягузливого потурання кремлівським наративам про війну. Така запекла ненадійність ускладнює розуміння мотивів Білого дому.
Путін не завершить війну, поки вірить у перемогу
Ймовірною причиною є постійне прагнення Трампа заслужити схвалення як великого миротворця, а також запізніле усвідомлення, що Путін не завершить війну, поки вірить у перемогу. Трамп тепер може спробувати щось схоже на стримування збільшити ціну війни для Кремля, щоб побачити, чи це призведе до припинення вогню.
Якщо так станеться, то це кращий план, ніж умиротворення, яке лише заохочує подальшу агресію. Оцінка Трампом балансу сил на полі бою є більш оптимістичною щодо України, ніж більшість незалежних аналізів, але вони також стануть прогнозом, що сам по собі збувається, якщо будуть супроводжуватись достатньою військовою допомогою. Те саме стосується його похмурого прогнозу щодо економіки Росії це станеться, якщо прискорено запроваджувати жорсткіші санкції.
Якщо Трамп справді налаштований на максимізацію тиску на Кремль як засіб припинення війни, то це трансформація, яку союзники Києва повинні вітати, але не можуть покладатися. Це стратегічна можливість, якою можна скористатися та максимально використати, розуміючи, що вона може тривати недовго.
“Україна – найсильніший союзник, на якого може покластися Європа”, Bloomberg, США
Колонка оглядача Марка Чемпіона
Трамп змінив позицію щодо України цього тижня, коли раптом заявив, що Київ може за підтримки Європи повернути всю територію, окуповану Росією. Це не привід для святкування. Це знаменує кінець надії, що Трампа можна переконати знову залучити США до захисту України. Однак це нічого не змінює на практиці.
Рішення Трампа слід тлумачити як спробу переконатися, що б не сталося в результаті відмови від Києва, це не відіб’ється на ньому. Якщо, як він каже, Україна і Європа досить сильні, щоб самим перемогти Росію, як це може бути його провиною, якщо вони зазнають невдачі?
Трамп давно припинив більшу частину допомоги Україні, зробивши США глядачем і торговцем зброєю у найбільшій європейській загарбницькій війні з 1945-го.
Дії Трампа лише підбадьорили Путіна, про що свідчить ріст вторгнень Росії в повітряний простір НАТО. Заохочення президента США інших членів Альянсу збивати подальші російські цілі може бути розумною порадою для стримування ескалації, якби він дав зрозуміти, що Америка підтримає їх у вирішенні будь-яких наслідків. Він цього не зробив.
Європі важливо знайти спосіб використати всю суму заморожених активів Росії
Є кілька висновків, які можна зробити. Перший – Європі важливо знайти спосіб використати всю суму заморожених активів Росії. В іншому випадку буде неможливо заповнити порожнечу у фінансуванні, яку залишив вихід Трампа.
Рішення Трампа піти має наголосити, що США більше не є найсильнішим військовим союзником Європи в обороні від путінської Росії. Цим партнером є Україна, яка має понад 700 000 військових і найбільшу та найінноваційнішу індустрію дронів у світі, здатну в режимі реального часу адаптуватися до російських контрзаходів.
Україна має економічно ефективні потужності з виробництва зброї, яких бракує Європі. Має готовність воювати, якої бракує більшій частині Європи після десятиліть віри, що закони, а не зброя, тепер мають вирішувати суперечки між країнами. Те, як НАТО намагалося дешево і ефективно боротися з вторгненням російських БПЛА у повітряний простір Польщі, Румунії і Данії, показало, що Альянс ще не готовий до боротьби з загрозою, яку становить Росія.
Я не певен, що Україна зможе перемогти без США, не кажучи про повернення всієї своєї території. Ніхто не може. Але перспективи не безнадійні.
Оборонна інтеграція не вимагає відправки європейських військових у передові бригади в Україні. Києву та Європі все ще знадобляться американські ракети Patriot, розвідувальні системи та інше оборонне обладнання, яке можуть постачати лише США, не кажучи про ядерну парасольку. Розлучення – недоступне, і потреба винагороджувати Трампа за його зради лестощами буде надалі.
Європейській збройовій промисловості слід інтегруватися з українською
Проте має змінитися ставлення Європи до України, розуміння її як постачальника оборонних послуг. Європейській збройовій промисловості слід інтегруватися з українською, передусім, коли йдеться про дрони та зворотний зв’язок у режимі реального часу, який київські виробники отримують з фронту, щоб постійно адаптуватися.
Безпілотник, виготовлений у Франції чи Німеччині, в іншому випадку застаріє до моменту його виробництва та розгортання. Велика Британія, Данія та деякі інші країни вже розвивають партнерство з виробництва українських дронів, але процес слід прискорити і поглибити.
Виступ Трампа в ООН кристалізував дві істини. Перша – Путін не має наміру зупиняти війну на жодних умовах, крім капітуляції України та Європи. Друга – Європа не може розраховувати, що це хвилюватиме США.