Міністр оборони Михайло Федоров розповів про тривалість відстрочки після контрактів, яка може становити 3,5 роки.
Згідно з новою контрактною системою, тривалість відстрочки після завершення контракту залежатиме не лише від його типу, а й від попереднього терміну служби та участі в бойових діях. Міністр оборони Михайло Федоров розповів подробиці у Telegram-каналі.
З його слів, можуть діяти окремі механізми розрахунку відстрочки від мобілізації у майбутньому.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Назвали кількість священнослужителів, які заброньовані від мобілізації
“Для різних типів контрактів діятимуть окремі механізми розрахунку відстрочки, які враховують бойовий досвід та роки служби. Гарантована для всіх – пів року. Далі залежить від того, який контракт ви уклали та як довго служили у війську”, – розповів чиновник.
Федоров навів приклади розрахунку тривалості відстрочки, зокрема такі:
Якщо цивільний підписав піхотно-штурмовий контракт на 14 місяців, під час служби чотири місяці провів на бойових, за що отримав 12 місяців відстрочки, то разом із гарантованою відстрочкою її тривалість становитиме півтора року.
Якщо ж такий контракт підписав чинний військовослужбовець (у такому разі на 10 місяців), який з 2021 року у війську, то додається ще по 6 місяців за рік служби з 2022 року та по місяцю за рік до 2022-го.
Так, до 1,5 року додаються ще два роки й один місяць. У результаті після завершення контракту військовий отримає 3 роки і 7 місяців відстрочки.
“Наше завдання – зробити систему військової служби прогнозованою та справедливою. Ті, хто довше захищав країну, повинні отримувати більше часу на відновлення після завершення служби. Це стосується і військових, які найдовше перебувають у Силах оборони та провели найбільше часу на бойових. Для них до кінця року починаємо поступове звільнення зі служби”, – зазначив він.
Військовий журналіст та командир взводу БпЛА 13-ї бригади НГУ “Хартія” Юрій Бутусов розкритикував відповідальних осіб через відсутність державних рішень для поповнення піхотних підрозділів іноземцями, які готові воювати на боці України. Це свідчить про відсутність системного підходу влади до планування війни на стратегічному рівні.