Опублікували добірку гравюр з видами Києва 1861 року.
Вони містились у книзі “Malownicze album Kijowa z szczegółowym opisem miasta”, виданій у Варшаві.
У ті часи місто було набагато менше, ніж зараз. Воно розташовувалося на кількох терасах правого берега Дніпра і складалося з історичних частин – Верхнього міста, Подолу та Печерська.
Населення Києва у середині XIX століття становило приблизно 50-60 тис. осіб і швидко зростало завдяки розвитку торгівлі, адміністрації та духовних установ.
Київ був важливим центром паломництва, до храмів та монастирів масово з’їжджалися прочани.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Показали унікальні аерофото давнього Києва
“З могили було видно на горах високі дзвіниці, церкви з золотими верхами. Кругом Києва в долині зеленів густий ліс, синів за Дніпром, ніби повитий сизим туманом, бір, а між соснами подекуди блищали широкі плеса розлитого Дніпра. В лісі блищали золоті хрести монастирів, неначе дорогі камінці, розкидані зверху на бору. Сонце світило на київські гори; золоті верхи сяли й неначе горіли, – описує Іван Нечуй-Левицький у “Кайдашевій сім’ї”.
Економічне життя міста було зосереджене на Подолі. Там були ринки, склади і пристані. Значні обсяги зерна, лісу та інших товарів Дніпром транспортували до чорноморських портів. У Києві відбувалися великі ярмарки.
У середині XIX століття Київ набував більш сучасного вигляду, у місті будували більше кам’яних будівель, впорядковували вулиці. Але значна частина забудови Подолу залишалася одноповерховою і дерев’яною.
Пропонуємо читачам Gazeta.ua переглянути фото, зроблені в Білій Церкві на Київщині у 1915-1918 роках. Світлини зберігаються на польському ресурсі “Шукай в архівах”.
Підписані вони були “Лікарі та хворі в шпиталі в Білій Церкві”. Серед пацієнтів є маленькі діти. Можливо, у роки війни шпиталь виконував функцію сиротинця.