Нове дослідження проливає світло на один з найдавніших етапів еволюції людини. Вчені представили вагомі докази того, що Sahelanthropus tchadensis, наш далекий пращур, міг ходити прямо вже 7 мільйонів років тому. Це відкриття може кардинально змінити уявлення про часові рамки появи біпедалізму.
Рештки сахелантропа були знайдені понад 20 років тому в пустелі Джураб, що на півночі Чаду, в Центральній Африці. Знахідка включала череп, кістку ноги та кілька кісток руки, але їх виявилося недостатньо для остаточних висновків. Протягом двох десятиліть науковці сперечалися, чи пересувався цей гомінід на двох ногах, як сучасна людина, чи переважно на чотирьох.
Відповідь на це питання є критично важливою для розуміння того, коли саме прямоходіння стало визначальною рисою людської еволюції. Нещодавній аналіз кісток кінцівок, результати якого опубліковано в журналі Science Advances, надає нові аргументи. Він свідчить, що сахелантроп регулярно практикував прямоходіння.
Якщо це тлумачення вірне, поява прямої ходи у наших предків відсувається приблизно на мільйон років глибше в історію. Керівник дослідження, еволюційний морфолог Нью-Йоркського університету Скотт Вільямс, висловив майже повну впевненість у двоногості цієї істоти. Водночас він зазначив, що це навряд чи повністю вирішить давню дискусію.
Під час вивчення стегнової кістки вчені виявили вигин, який за своєю формою подібний до людського. Така структура відіграє ключову роль у спрямуванні стопи вперед, що є важливим для ефективного пересування на двох ногах. Це одна з ознак, що вказує на адаптацію до прямоходіння.
Вирішальним доказом, що переконав команду дослідників, стала наявність стегнового горбка. Ця невелика особливість є місцем кріплення найміцнішої зв’язки людського тіла, яка підтримує тулуб у рівновазі при стоянні. Вільямс підкреслив, що ця ледь помітна риса могла бути не розпізнана іншими групами раніше.
Висновки щодо здатності сахелантропа ходити на двох ногах були зроблені лише після ретельного порівняння з людською кісткою. Дослідники Франк Гі та Гійом Давер з Університету Пуатьє, які раніше підтримували гіпотезу двоногості сахелантропа, привітали ці нові результати. Вони зазначили, що дослідження посилює аргументи на підтримку наземного двоногого способу пересування.
Проте не всі науковці повністю погоджуються з такими висновками. Палеоантрополог Роберто Маккіареллі висловлює сумніви, вважаючи стегнову кістку занадто деформованою для однозначних доказів прямоходіння. Він також наголосив, що пропорції тіла сахелантропа на 100 відсотків схожі на мавпячі.
Крім того, Маккіареллі висловив занепокоєння, що аналіз проводився за зліпком кістки, а не за оригінальним зразком. У відповідь на це Вільямс заявив, що підтвердив наявність стегнового горбка безпосередньо на справжній скам’янілості. Це було зроблено разом з його французькими колегами.
Гі та Давер погодилися, що остаточно закрити цю наукову дискусію зможе лише відкриття нових, більш повних решток сахелантропа. Саме тому дослідники планують цього року повернутися до пустелі в Чаді. Їхня мета – знайти нові скам’янілості, які допоможуть точніше відтворити ранні етапи еволюції людини.