Наприкінці березня валютний ринок України перебуватиме у стані підвищеної динаміки, однак без ознак системних потрясінь.
Незважаючи на щоденні коливання та певну нервозність, ситуація залишатиметься контрольованою. Про це в коментарі РБК-Україна розповів директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності Тарас Лєсовий з Глобус Банк.
За словами експерта, ринок зараз балансує між двома ключовими чинниками. З одного боку – сезонний продаж валюти аграрними підприємствами напередодні посівної кампанії, що підтримує пропозицію. З іншого – стабільно високий попит на валюту з боку імпортерів пального, який формує тиск на курс.
Важливу роль у стримуванні різких коливань відіграє Національний банк України. Завдяки політиці “керованої гнучкості” регулятор вирівнює попит і пропозицію через валютні інтервенції, не допускаючи значних стрибків курсу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Війна з Іраном змінює світову економіку: хто постраждає найбільше
Аналітик очікує, що курс долара залишатиметься волатильним протягом дня: можливі як зростання, так і зниження, однак підсумкові значення будуть відносно збалансованими.
Натомість євро демонструватиме більшу стабільність, що пов’язано з глобальними тенденціями зміцнення американської валюти. На міжнародному ринку очікується коридор близько 1,14-1,15 долара за євро.
Прогноз на 2329 березня
Долар США: 44,00-44,50 грн (готівковий ринок)
Євро: 50,50-52,00 грн (готівковий ринок)
Денні коливання: до 0,3 грн в обмінниках
Спред у банках: до 0,6 грн для долара та до 1 грн для євро
Експерт наголошує, що підвищена волатильність не означає кризу. Ринок може “штормити” протягом дня, але загалом залишатиметься керованим.
Ситуація на валютному ринку значною мірою залежатиме й від зовнішніх факторів – зокрема, розвитку подій на Близькому Сході та коливань цін на нафту. У разі зниження напруги на міжнародних ринках можливе додаткове зменшення тиску на валюту, однак наразі глобальна невизначеність зберігається.
Війна з Іраном уже відчутно впливає на світову економіку: ціни на енергоносії зростають, а найбільш вразливі країни першими стикаються з наслідками. Водночас ступінь впливу різниться деякі держави опинилися під значно більшим тиском, ніж інші.
Для Європи нинішня ситуація нагадує кризу 2022 року, коли вторгнення Росії в Україну спричинило різке зростання інфляції до двозначних показників.