Останніми тижнями провідні світові медіа не раз виносили репортажі з невеликого міста на Донеччині на перші шпальти. Окупанти методично знищують його. Але Мирноград живе, працює та вірить в перемогу.
СУЧАСНЕ МІСТО
Місто шахтарів та залізничників до 24 лютого 2022-го справді було мирним, ошатним та сучасним. Навіть проведення АТО в області суттєво не завадило йому стати найпривабливішим містом регіону для інвестицій та рекордсменом за втіленням у життя модернових інвестиційних проєктів.
Сучасні навчальні заклади, соціальні установи, яскраві амбулаторії сімейної медицини з новітнім обладнанням, паркова зона та ще безліч проєктів і задумів саме таким був Мирноград. З початку ж цього року Росія прицільно все знищує. Жителі міста вже за звуком можуть безпомилково відрізнити ракету-бомбу “Грім-Е1” від ЗРК “С-300” або КАБу. Десятки ночей без сну та відпочинку, поранені, жах та розпач від наслідків “русского мира”.
Щоб зрозуміти масштаби руйнувань та, відповідно, докладених містянами зусиль, ось коротка хроніка лише березня.
Уночі 3 березня ворог випустив по місту чотири ракети, “С-300”. Пожежа в адмінбудівлі, пошкоджено 17 багатоповерхівок, 16 приватних будинків, два заклади освіти, магазини та відділення банку. Троє людей поранено у власних будівлях. Зранку комісія обстежила пошкоджені об’єкти, а потерпілі мешканці отримували будівельні матеріали: плити OSB та плівку, щоб закрити пошкоджені вікна.
Знищено газопровід, електричну підстанцію
8 березня. О другій ночі ракета влучає в адмінбудівлю однієї з копалень міста, але не спрацьовує, виникає пожежа. Дві інші ЗРК “С-300” потрапляють в густонаселений мікрорайон, руйнуючи адмінбудівлі, багатоповерхівки, автівки. Знищено газопровід, електричну підстанцію. Багато будинків та тисячі абонентів залишаються без світла. Також знищено гуртожиток, який перебував на реконструкції, амбулаторію, ЦНАП. Мешканці щонайменше семи багатоповерхівок залишилися без вікон і дверей. Але вже зранку біля пошкоджених будинків власники зруйнованих осель намагалися привести їх до ладу. Люди отримували будівельні матеріали й усували пошкодження.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як місцева влада вирішує проблеми переселенців спецпроєкт “Близько до нуля”
У ніч проти 10 березня мирноградці знову не спали. В улюблений час ворога після опівночі місто вчергове опинилось під обстрілом. Цього разу по житловій забудові ворог вдарив УМПБ Д-30СН – плануючою бомбою. Десятеро поранених, в одному з під’їздів вщент зруйновано внутрішні конструкції. Люди, які донедавна мирно жили у цій багатоповерхівці, тоді просто у пусті віконні отвори вимітали з осель уламки меблів, техніки, вщент розбитий посуд, дитячі іграшки. І не усі навіть усвідомлювали, що вмить залишилися не лише без звичного життя, а й без власного житла.
Кілька днів перепочинку і знову у місті гучно. 12 березня ближче до півночі російська ракета руйнує житлову п’ятиповерхівку: загинули чоловік та жінка, ще п’ятеро людей поранено. Їх діставали рятувальники з-під завалів. До ранку працювала слідчо-оперативна група, збираючи докази російського злочину та приймаючи звернення від постраждалих.
Ніч проти 15 березня принесла мироноградцям новий жах та розпач від “русского мира”. Ворожий обстріл стався близько другої ночі. З певними інтервалами місто пережило шість влучань: у школу, в промислові підприємства, в центральний парк. Через пошкодження високовольтних ліній електропередачі значна частина Мирнограду залишилася без світла, але енергетикам повернути електропостачання впродовж дня більшості користувачів.
Поранено жінку, пошкоджено багатоквартирні будинки
Наступний обстріл громада пережила 17 березня. Після першої ночі російські снаряди влучають у школу та гуртожиток, який, на щастя, перебував на реконструкції. Поранено жінку, пошкоджено багатоквартирні будинки , комунальне підприємство, магазини.
А за кілька днів, уночі 23 березня, окупаційні війська вчергове спрямували на Мирноград чотири ракети “С-300”. І знову зруйновано будинки, котельню, школу, будівлю гірничо-рятувального підрозділу, склад, газопровід, ЛЕП. Також знищено будівлю, яку місцева зоозахисниця Світлана Остапкова готувала під притулок для тварин. Біль і розпач, лють і бажання діяти попри все такі різні почуття, але саме вони допомагають поратися з проблемами, робити звичні справи, просто жити.
ЦІЛОДОБОВО ТОЧАТЬСЯ БОЇ
Це хроніка лише одного місяця, того, що місто пережило. Яким буде квітень? Цього не знає ніхто – такі наразі реалії життя у шахтарському Мирнограді. Потерпають від ворожої навали й сусідні міста: Покровськ, Селидове, Новогродівка, Добропілля.
Цей матеріал також пишеться під гуркіт за вікном. Це вже досить звичні звуки за 30-40 кілометрів від міста майже цілодобово точаться бої, ворог не полишає спроб отримати перевагу на Авдіївському напрямку. Тому й досить гучно… І тривожно…
Щоранку місто демонструє свій характер
Втім, щоранку місто демонструє свій характер. Лише сонце зазирне у вікна мирноградців, на вулиці виходять комунальники роботи у них вистачає: прибрати будівельне сміття, якого після “прильотів” багато у кожному районі, зібрати до купи зламані та потрощені конструкції, навести лад. Хтось з мешканців поспішає на роботу, а хтось у чергу за будматеріалами, аби якнайшвидше “зашити” віконні отвори.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шахеди на подвір’ях та снаряди на городі. Прикордонні села на Сумщині потерпають від обстрілів, – спецпроєкт “Близько до “нуля”
Коли ж на місто насувається ніч, кожен мирноградець запитує себе: якою вона буде? Відповіді поки немає. Але є любов до Мирнограду, віра у краще, надія. Є жага до життя. Переможемо!
Матеріал підготовлено за ініціативи Національної спілки журналістів України для проекту “Близько до “нуля”: життя прифронтових громад” в партнерстві з порталом Gazeta.ua та журналом “Країна” за підтримки Free Press Unlimited. В проєкті беруть участь видання з прифронтових та деокупованих територій: “Рідне місто” (Мирноград, Донецька обл.), “Путивльські відомості” (Путивль, Сумська обл.), “Весть” (Чернігів), “Голос Гуляйпілля” (Гуляйпілля, Запорізька обл.), “Зоря” (Золочів, Харківська обл.).