Іноді стримати емоції справді необхідно. Наприклад, коли ситуація небезпечна, напружена або просто немає можливості дати волю почуттям. Проте постійне придушення гніву, образи, смутку чи тривоги може мати зовсім не той ефект, на який ми сподіваємося.
Експерти з психічного здоров’я пояснили, чому емоції, які ми намагаємося “сховати”, нікуди насправді не зникають, пише Real Simple.
Ліцензована клінічна соціальна працівниця та терапевтка Кінлі Спрінгс пояснює, що придушення емоцій – це спроба відштовхнути або заблокувати почуття, яке здається неприємним чи небезпечним.
За її словами, іноді відкласти переживання справді необхідно. Але якщо придушення почуттів стає звичним способом реагування, людині дедалі важче розуміти, що саме вона відчуває і що стало причиною цих переживань.
Важливо не плутати емоційну регуляцію з придушенням. Регуляція означає, що ми визнаємо свій гнів, страх чи образу, але вирішуємо, як і коли на них реагувати. Придушення ж – це спроба взагалі не дозволити собі відчути емоцію.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що відбувається з мозком, коли людина перестає скаржитись на життя
“Відкласти реакцію означає дати собі більше контролю, а повністю заперечувати почуття – означає позбавити себе можливості зрозуміти, що саме його викликало”, – пояснює консультантка з психічного здоров’я Емі Моссет.
Проблема в тому, що зовні людина може здаватися абсолютно спокійною, хоча її організм продовжує реагувати на стрес. Експерти зазначають, що постійно придушувані емоції можуть проявлятися дратівливістю, тривожними думками, відчуттям емоційної порожнечі, проблемами зі сном і постійною втомою. Деякі люди також стикаються з напруженням у щелепах і плечах, головним болем або реакціями травної системи. Водночас будь-які незрозумілі фізичні симптоми насамперед потребують медичного обстеження.
Емі Моссет наголошує, що коли люди роками “приглушують” гнів чи смуток, тихішими можуть стати й приємні емоції.
“Люди описують це як відчуття порожнечі або так, ніби вони спостерігають за власним життям крізь скло”, – каже Моссет.
Щоб навчитися здоровіше проживати складні почуття, фахівці радять спершу називати емоцію конкретно, не засуджуючи себе за неї. Корисно також запитати себе, що могло спричинити це почуття і про яку потребу воно сигналізує.
Гнів може говорити нам про те, що щось здається несправедливим або хтось порушив наші межі. Смуток чи горе можуть означати, що щось було для нас важливим”, – зазначає Кінлі Спрінгс.
Утім, відчувати емоцію не означає обов’язково діяти під її впливом. Її можна помітити, зрозуміти й уже потім свідомо вирішити, як реагувати.
Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. Gazeta.ua не несе відповідальності за діагнози, поставлені на основі матеріалів сайту. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.