25 червня – свято чудотворної ікони Божої Матері “Ізбавительниця”.
Ікона була написана ще 1788 року на святому Афоні, а її історія спочатку була пов’язана з життям старця, схимонаха з Афону Мартініана. Мартініан отримав святиню на знак благословення. 1841 року старець вирушив у містечко Мавровони – його жителі тоді потерпали від нашестя сарани. Мартініан узяв ікону Пресвятої Богородиці й разом із 5 тисячами городян вийшов у поле, де всі стали молитися. Раптом сарана піднялася в повітря, і птахи знищили шкідників. У тому ж містечку, за переказами, ікона Богородиці повернула до життя померлого хлопця. Звістка про це розійшлася, і люди йшли до Пресвятої Богородиці за зціленням від різних недуг.
Коли Мартініан повернувся на Афон, то передав святиню в монастир святого великомученика Пантелеймона, пізніше образ зберігався в Новоафонському Симоно-Кананітському монастирі в Абхазії. У XX столітті почалися гоніння на духовенство, і чудотворну ікону доручили оберігати одному з ченців. Він беріг святиню до самої смерті, після хранителем став його наступник. Далі протягом 80 років ніхто нічого не знав про долю ікони, доки уві сні ченцеві не з’явилася Пресвята Богородиця – вона просила передати образ на український Афон. Чернець на той час не знав, де це, але, як виявилося, йшлося про Манявський Хрестовоздвиженський монастир, що в Івано-Франківській області.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Церковні свята липня за новим календарем: зберігайте основні дати
Коли хранитель святині прибув туди, то побачив обитель у великих руїнах. Він засумнівався, чи залишати тут образ, але Пречиста Діва знову з’явилася ченцю й повторила своє прохання. На той час уже відбудували храм Воздвиження Чесного Хреста Скиту Манявського – туди монах і передав чудотворну ікону. Відтоді святиня зберігається в древній Хрестовоздвиженській Манявській обителі, яку називають українським Афоном, а вклонитися святині їдуть з усіх куточків світу.
Прикмети
спекотний день видався – така погода простоїть ще 40 днів;
веселка над ставком або річкою – чекай дощу;
дощ пішов – буде багато меду;
багато конюшини – до дощового сезону.
У народному календарі – свято Февронія Русальниця, назване так на честь святої преподобномучениці Февронії діви, пам’ять якої також відзначають цього дня. За народними повір’ями, цього дня русалки водять хороводи, тому потрібно бути особливо обережними під час купання у водоймах.
Що не можна робити
Уникайте наклепу, пліток, жадібності, заздрості, зневіри.
Не можна сваритися подружжю або закоханим – можуть розлучитися назавжди або недовго не зможуть помиритися.
Не варто працювати на городі та в саду – праця буде марною.
Що можна робити
Перед чудотворною іконою Божої Матері “Ізбавительниця” просять дати здоров’я, позбавити хвороб, пристрастей і згубних звичок, допомогти знайти рішення в складній ситуації, позбутися душевних мук, депресії й печалі, вберегти від зла, лиха й негараздів.
Подружжю потрібно зайнятися якоюсь спільною роботою, щоб у домі панували любов і злагода.
Із давнини свято Івана Купала оповите містикою. Наші предки вірили, що у ніч на Івана Купала виходила вся нечисть: мавки, біси, русалки. Відлякати цих істот можна було тільки гуляннями та вогнем. Тому люди святково одягалися, запалювали велике багаття і веселилися.
Свято має чимало заборон, які не можна порушувати. Святкування Івана Купала повʼязане з водою та водоймами. Напередодні Івана Купала обов’язково потрібно прийти до водойми, але купатися не можна в жодному разі. За повір’ями, у цей вечір водяні та русалки можуть затягнути людину на дно.
А вагітним жінкам, дітям і людям похилого віку навіть не можна підходити до води. Наші предки вважали, що їхній організм недостатньо сильний, щоб чинити опір нечистій силі.