Більшість українських підприємств не мають із постачальниками газу довгострокових контрактів. Ресурс доводиться купувати щомісяця за біржовими цінами. Зокрема, в жовтні вартість наблизилася до 40 тисяч гривень за тисячу “кубів”. У листопаді в середньому було близько 33,5 тисячі, розповідає 51‑річний Олександр Балдинюк, президент Асоціації “Укркондпром”.
В Євросоюзі поширена практика форвардних контрактів. Виробники можуть замовити певний обсяг газу за визначеною ціною. Відбирають його й оплачують поступово протягом року. В Україні, щоб забронювати певний обсяг газу на рік, необхідно наперед внести повну вартість. Потім оплачувати ще й зберігання в сховищах. Кондитерське підприємство середнього розміру використовує орієнтовно 300600 тисяч кубометрів газу на місяць. Під час опалювального періоду потреба зростає ще більше.
Подорожчання енергоресурсів призвело до підвищення собівартості виробництва. Раніше питома вага газу в продукції становила орієнтовно 4 відсотки. Зараз 1015, залежно від продукції. Найбільшого цінового удару зазнала борошняна кондитерська група печиво, тістечка, бісквіти. Їх випікають у газових печах. Крім того, зросла ціна упаковки на 15 відсотків. Тара додала 38 процентів, патока 6, спирт і згущене молоко 3 відсотки.
Складна ситуація з цукром. Це один із основних інгредієнтів для кондитерських виробів. За останній рік він подорожчав удвічі. Підвищення вартості газу додасть до собівартості цукру ще 40 відсотків, за даними виробників.
Падіння обсягів виробництва на більшості кондитерських підприємств триває від початку року. Вплинуло подорожчання сировини, енергоресурсів. Виробники намагаються працювати навіть із від’ємною рентабельністю, щоб залишатися на ринку, зберегти обсяги, штат співробітників і комерційні зв’язки. До того ж більшість підприємств мають зобов’язання за довгостроковими контрактами перед замовниками. І мусять їх виконувати, щоб не отримати штрафних санкцій. Тому важливо, щоб уряд знайшов вихід із ситуації ще до того, як підприємства почнуть згортати діяльність. Адже після зупинки, відновити роботу буде непросто. При цьому той же газ і цукор у Польщі коштують менше. Кредити доступніші. Наші підприємства й так почали програвати конкуренцію іноземним виробникам. Цьогоріч імпорт зріс більш як на третину. Подальше підвищення цін на кондитерську продукцію лише ускладнить ситуацію.
Подорожчання газу довело теплиці до краху. Доводиться згортати виробництво, попереджати людей про скорочення, каже 56‑річний Євгеній Чернишенко, президент асоціації “Теплиці України”.
Ціна ресурсу разом із транспортуванням на початок листопада становила 3234 тисячі гривень за тисячу кубометрів. Вартість газу постійно змінюється. Щоб теплицям витримати, овочі повинні подорожчати на 120 відсотків. Для покупця це буде непосильна ціна. Зазвичай вона зростає на 47 відсотків, залежно від сезону. Тепличне господарство ніколи не було високоприбуткове. Щоб виробнику вийти в нуль, газ має коштувати максимум 18 тисяч гривень за тисячу “кубів”. Якщо український товаровиробник піде на дно, то виникне дефіцит овочів. Ціни збільшаться. Ринок заповнять імпортні товари, не завжди якісні. Ми зверталися до президента, прем’єр-міністра, але відповіді ніякої не почули. Єдина надія, що газ подешевшає.
До нового року може виникнути дефіцит українських овочів на ринку. За кордоном є програми компенсації, підтримки бізнесу. Можна розробити спеціальний режим тарифів для тепличної галузі, щоб вона не припинила існування, додає Олексій Чайка, директор асоціації. За 30 років галузь скоротилася майже на 70 відсотків. До нашої асоціації входять шість комбінатів. Загалом по Україні їх удвічі більше. В кожного різна площа. Найбільші в Калинівці поблизу Києва, в Умані на Черкащині. Мають площу понад 40 гектарів. Кількість необхідних енергоресурсів залежить не тільки від обсягу виробництва, а й наскільки сучасне обладнання використовують.
Вартість газу зросла вп’ятеро, порівняно з листопадом минулого року. Зараз становить 35 гривень за “куб”, говорить 47‑річний Юрій Дученко, президент Всеукраїнської асоціації пекарів.
Хлібопекарські підприємства значно залежать від цього енергоресурсу. Основними споживачами є пічне та котельне обладнання. На газу працюють 84 відсотки, на електроенергії 16. Для виготовлення однієї тонни хліба потрібно від 50 до 100 кубометрів газу. Споживання залежить від сезону, типу обладнання та енергоефективності підприємства. Тобто при виробництві 60 тонн хліба, підприємство платить за газ майже 200 тисяч гривень.
Виробництво хліба зменшується щороку. Наприклад, 2000‑го випекли 2,5 мільйона тонн. 2018 року менш як мільйон. Основні причини: демографічна та міграційна ситуація, зміна смаків і пріоритетів у харчуванні. І головне ціна. Подорожчання газу підвищило його долю у собівартості хліба з 5 до 10 відсотків. Також на вартість впливають: ціни на зерно, цукор, олію, дріжджі, збільшення оплати праці, вартості матеріалів, енергоносіїв, інфляція. Щоб не допустити зупинки виробництва й мінімізувати збитки, потрібно підвищити ціни на 1020 відсотків.