Протягом перших 48 год. повітряної кампанії проти Ірану Ізраїль забезпечив собі перевагу в небі над західними регіонами країни, включаючи Тегеран.
Як зазначає The Wall Street Journal, таке досягнення є різким контрастом до дій Росії в Україні, де навіть після понад трьох років війни Москва не змогла встановити контроль у повітрі.
Цей фактор, як зазначають військові аналітики, став одним із ключових, що визначили характер бойових дій: якщо в Україні війна перетворилася на затяжне позиційне протистояння, то Ізраїль отримав можливість наносити точкові удари по стратегічних цілях у глибині території супротивника.
Першу хвилю ударів Ізраїль провів із застосуванням літаків-невидимок F-35. Після того як значну частину іранської ППО було знищено, у бойові дії залучили старіші моделі – F-15 і F-16. Армія почала використовувати також високоточні, але більш доступні за вартістю бомби JDAM і Spice.
Видання наголошує: Ізраїль врахував помилки Росії та взяв до уваги досвід України, зокрема у сфері розвідки, кібероперацій та координації різних родів військ.
На думку експертів, серед ключових причин успіху Ізраїлю – якість підготовки пілотів, висока інтеграція із розвідувальними та електронними системами, а також здатність швидко виводити з ладу ворожу інфраструктуру.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Окупанти штурмують Торецьк і Часів Яр: тривають запеклі бої
Як зазначив маршал авіації у відставці з Великої Британії Едвард Стрінгер, російські ВПС готують пілотів переважно як операторів літаючої артилері, тоді як Ізраїль навчає своїх військових діяти комплексно – від авіації до кібероперацій.
У той час як Іран, подібно до України, не має сучасної бойової авіації, його ППО виявилася значно менш ефективною. На відміну від українського командування, яке напередодні повномасштабного вторгнення в 2022 році отримало розвіддані та змогло приховано розосередити засоби ППО, Іран не встиг підготуватися. Ізраїль завдав перших ударів раптово – за участі безпілотників та підрозділів спецпризначення, які діяли в глибині іранської території, знищуючи командні центри та протиповітряні установки.
Також, за словами ізраїльського аналітика Майкла Хоровіца, Тегеран виявився вразливим ще й через глибоку кризу легітимності – ізраїльським спецслужбам вдалося швидко знайти місцевих інформаторів, які сприяли організації ударів. У випадку з Україною, навпаки, намагання Росії дестабілізувати керівництво через диверсії провалилися через сильну внутрішню мобілізацію українського суспільства.
Попри гучну риторику Кремля, реальні результати російського наступу в Україні виявилися вкрай обмеженими – і надзвичайно витратними.
Сумарні втрати Росії за весь час повномасштабної війни вже перевищили загальну кількість загиблих радянських і російських військових у всіх конфліктах після Другої світової. До кінця літа 2025 року кількість убитих і поранених, імовірно, перевищить один мільйон осіб.