Кременецький замок у місті Кременець Тернопільської області є справжнім магнітом для тих, хто шукає пригоди та краєвиди, від яких перехоплює дух.
Залишки старовинної фортеці оповиті легендами. Розташована на вершині гори Бона, ця велична споруда вражає своєю атмосферою. Це романтична локація для фото, мандрів і відпочинку з ноткою містики.
Туристів приваблює не лише архітектура й панорама Кременця, а й чутки про підземелля, привиди та таємничу княгиню Бону.
Історична сага
Перші укріплення тут з’явилися ще в давньоруські часи – згадки про Кременець датуються XIII століттям, коли угорський король Андраш II невдало намагався його взяти, пише telegraf.
У 124041 роках замок витримав облогу хана Батия, ставши одним з небагатьох неприступних міст Київської Русі.
У 1261 році за наказом Бурундая його навмисне зруйнували, але вже наприкінці століття відновили під владою князя Мстислава.
XIVXVI ст.: литовські князі Любарт, Вітовт, Свидригайло збудували три вежі, два мости, княжий палац, порохівні та церкву.
Епоха королеви Бони
З 1536 року замок належав королеві Боні Сфорца, на честь якої гора й отримала назву. Вона перебудувала фортецю в ренесансному стилі, укріпила мури, доклала арсенал, порохівки, княжий палац і глибокий колодязь.
Штурм, руїни та спадок
У 1648 році під час козацького повстання фортеця впала після півторамісячної облоги під проводом Максима Кривоноса. Уцілілих розстріляли, замок так і не відновили.
Наразі – руїни: двоярусна надбрамна башта з готичною аркою, фрагменти стін завтовшки 23 м та до 12 м заввишки, і “вежа над Новим домом”. Археологічні роботи 1970-х років запустили ідеї відновлення, але фінансування – мінімальне.
Містика і легенди
Скарби королеви Бони. У замковому колодязі (80 м глибини) нібито заховані її скарби; кажуть, є підземні ходи до міста й сусідніх фортець.
Кров та вампіризм. За народними оповідями, Бона приймала “душ із крові незайманих дівчат”, вбиваючи сотні, що породило моторошні чутки про вампіризм і жорстокі ритуали.
Міст із волосся і привиди. Легенда розповідає, що Бона мала міст із жіночого волосся, по якому вона заїжджала в замок каретою. Одного разу міст обірвався – цей факт підживив чутки про діявольські зв’язки. Деякі вірять, що її привид інколи виходить навесні з колодязя з золотим ключем від скарбів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Продають пожежну частину, в якому знімали культову кінострічку “Щоденник прицеси”: який вигляд має будинок
Що відомо про королеву Бону
Бона Сфорца, королева, що славилася своєю вродою, гострим розумом та непересічним характером, часто згадується у легендах як фігура досить суперечлива, а подекуди й моторошна. Коли її чоловік був далеко, живучи у Кракові, подейкували, що її “апетити” були настільки великими, що при замку навіть утримувався цілий чоловічий “гарем”.
Окрім цього, розповідають, що Бона нещадна жінка, яка не гребувала інтригами задля досягнення власних цілей. Особливо похмуро виглядають чутки про те, що вона нібито зжила зі світу двох своїх невісток. Причиною цьому називають їхнє “недостойне” походження, яке, мовляв, йшло всупереч з амбітними політичними планами королеви.
Та найжахливіша легенда переносить нас у світ темних угод. Розповідають, нібито Бона Сфорца уклала пакт із самим дияволом, отримавши обіцянку вічної молодості.
Як дістатися до замка
Координати: 50°05′42″ пн. ш. 25°43′51″ сх. д.
Локація: Замкова гора (гора Бона), м. Кременець, Тернопільська область.
На авто зі Львова до Кременець приблизно 125 км по дорозі. А з Києва до Кременець близько 332343 км.
Як доїхати автобусом
Прямі автобуси Львів → Кременець
Відправлення зі Стрийського автовокзалу.
Час у дорозі: ~3 год 50 хв.
Вартість: від 375 грн
Прямі автобуси Київ → Кременець
Відправлення з Центрального автовокзалу (Деміївська площа).
Час у дорозі: близько 6 годин.
Вартість: близько від 700 грн.
Буцький каньйон, що розташований тут на річці Гірський Тікич, входить до рейтингу 100 найгарніших місць України. Довгий час про нього знали тільки місцеві. Популярним це місце зробили випадкові туристи, українські й закордонні зірки, які приїжджали сюди знімати кліпи та фільми.
Буцький каньйон вважають місцем сили, бо тут люди відчувають підйом енергії. Раніше в цій місцині козаки-характерники навчали молодих. Примушували із зав’язаними очима бігти берегом по скелях, а з найвищої – стрибати. В момент падіння у людини з’являлися магічні здібності. Або вона помирала. Казали, що характерники могли зникати в одному місці, а з’являтися в іншому.